Міністерство юстиції України у зв'язку з надходженням листа громадської організації "Спільнота реєстраторів бізнесу, громадських формувань та прав на нерухомість" [] щодо порядку проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі - Державна реєстрація прав) при зміні кадастрового номера земельної ділянки у зв'язку з його дублюванням в межах компетенції повідомляє таке.

Як вбачається з листа, існує проблема дублювання кадастрових номерів земельних ділянок, що може бути виявлено як до моменту звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності, так і після цього.

Відповідно до пунктів 1 - 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений частиною першою статті 24 Закону.

Проте відповідно до пункту 3 частини 3 статті 24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), є відомості про її кадастровий номер (частина третя статті 13 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною першою статті 33 Закону передбачено, що Державний реєстр прав та Державний земельний кадастр за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання: