У зв'язку з надходженням звернень суб'єктів державної реєстрації Міністерство юстиції надає роз'яснення окремих питань порядку застосування статті 158 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) при проведенні державної реєстрації припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєстраційних дій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, ЦПК Українивикладено в новій редакції.

Статтею 158 ЦПК Україниврегульовані питання скасування заходів забезпечення позову в цивільному процесі.

Поряд із загальним порядком скасування заходів забезпечення позову шляхом постановлення судом відповідної ухвали, частиною сьомою зазначеної статті передбачено можливість припинення таких заходів автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

Отже, враховуючи особливості правового регулювання, що закріплені в частині сьомій статті 158 ЦПК України, державна реєстрація припинення обтяження речових прав на нерухоме майно та/або заборони проведення реєстраційних дій, що виникло на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, проводиться на підставі заяви заявника чи, у разі припинення заборони на проведення реєстраційних дій, заяви відповідної заінтересованої особи та рішення суду про задоволення позову, що набрало законної силипо завершенню 90 - денного строку з дня набрання законної сили таким рішенням суду.

При цьому зазначаємо, що особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені статтею 31-1 Закону(в редакції Закону України від 06 жовтня 2016 року N 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності").

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень вказаного вище Закону до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.