Міністерство юстиції за результатами розгляду Вашого звернення щодо ратифікації Україною Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, повідомляє.

Згідно зі статтею 9 Статуту ООН (далі - Статут), Генеральна Асамблея складається з усіх членів Організації.

Декларація прав дитини прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року та не передбачає будь-яких інших умов надання згоди на її обов'язковість державами-членами ООН.

Відповідно до статей 10, 11 Статуту Генеральна Асамблея уповноважується обговорювати будь-які питання чи справи в межах Статуту, або які стосуються повноважень і функцій кожного з органів, передбачених цим Статутом, і за винятками, передбаченими статтею 12, давати рекомендації Членам Організації Об’єднаних Націй чи Раді Безпеки або Членам Організації та Раді Безпеки з будь-яких таких питань або справ. Будь-яке питання, щодо якого необхідно розпочати дію, передається Генеральною Асамблеєю Раді Безпеки до або після обговорення.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Водночас у розумінні Закону України "Про міжнародні договори України" Декларація прав дитини не є міжнародним договором та не потребує надання згоди на її обов'язковість Верховною Радою України у формі ратифікації.