- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
03.07.2015 N 6878-0-30-15/20 |
Управлінню державної виконавчої служби
Головних територіальних управлінь юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі
Відділу примусового виконання рішень
Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції
У зв'язку з неоднозначною практикою, що склалася в органах державної виконавчої служби під час примусового виконання рішень судів про стягнення заборгованості за договорами банківського вкладу в іноземній валюті, Міністерством юстиції України на підставі підпункту 83 -27 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року N 228, надаються роз'яснення для доведення до відома державних виконавців.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає
Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому
Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим
Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього
Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього
Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті
11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим
Законом.
Серед іншого у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, яка містить висновок суду по суті позовних вимог та розмір грошових сум присуджених стороні.
Статтею
99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому
Основний Закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті
192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Відповідно до статті
2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
................Перейти до повного тексту