Міністерство юстиції розглянуло звернення <...> щодо надання роз'яснення терміна "інше володіння особи", що використовується у ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв'язку з його неоднозначним тлумаченням при правозастосуванні і в межах компетенції повідомляє таке.

Міністерство юстиції є центральним органом виконавчої влади, що діє відповідно до Конституції , законів України та Положення про Міністерство юстиції України , затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 395. Відповідно до зазначених актів Міністерство юстиції надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються, і не має повноважень щодо надання роз'яснень з питань, порушених у зверненні.

У свою чергу, згідно з положеннями частини другої ст. 147 Конституції України та п. 4 ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон) офіційне тлумачення Конституції та законів України дає Конституційний Суд України.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення законів України відповідно до положень ст. 94 Закону є наявність неоднозначного застосування їх положень судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Водночас інформуємо, що згідно з частиною першою ст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (частина друга ст. 233 КПК ).

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.