5 липня 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), яким комплексно реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує. 15 серпня 2012 року цей Закон набрав чинності.

До прийняття цього Закону діяльність адвокатури регламентувалась Законом України "Про адвокатуру" 1992 року.

Проект нового Закону був підготовлений робочою групою з питань реформування прокуратури та адвокатури, утвореною Розпорядженням Президента України від 22 листопада 2011 року № 362/2011-рп, та внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України.

Законом удосконалено порядок допуску до професії адвоката, визначено види та гарантії адвокатської діяльності, чітку систему органів адвокатського самоврядування, передбачено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, встановлено дієвий механізм дисциплінарної відповідальності адвокатів, а також врегульовано питання участі адвокатів іноземних держав у здійсненні адвокатської діяльності на території України.

На сьогодні питанням набуття права на заняття адвокатською діяльністю присвячено положення розділу II Закону.

Для набуття статусу адвоката Законом встановлено такі вимоги:

- наявність повної вищої юридичної освіти, здобутої в Україні, або повної вищої юридичної освіти, здобутої в іноземній державі, яка визнана в Україні в установленому законом порядку;

- стаж роботи в галузі права не менше двох років, а саме стаж роботи за спеціальністю після здобуття повної вищої юридичної освіти;

- володіння державною мовою.

Також особа, яка виявила намір стати адвокатом, повинна:

- скласти кваліфікаційний іспит, який полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, а також рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону особою, яка виявила бажання стати адвокатом;

- пройти стажування, яке полягає в перевірці готовності особи самостійно здійснювати адвокатську діяльність;

- скласти присягу адвоката України.

Слід відзначити, що Законом, порівняно з Законом України "Про адвокатуру" 1992 року, запроваджено стажування для осіб, які склали кваліфікаційний іспит, у практикуючого адвоката, що дозволяє отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні навички та уміння майбутнього адвоката.

Законом визначено неможливість бути адвокатом особою, яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною, має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Крім того, адвокатом не може бути особа, яка позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю (протягом двох років з дня прийняття відповідного рішення), та особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення (протягом трьох років з дня такого звільнення).

Несумісною з діяльністю адвоката також є робота на посадах осіб, зазначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (крім встановлених Законом випадків), військова або альтернативна (невійськова) служба, нотаріальна та судово-експертна діяльність.

Отже, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із відповідною заявою, за результатами розгляду якої приймається рішення про допуск або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

У разі складання кваліфікаційного іспиту видається відповідне свідоцтво, яке дійсне протягом трьох років. Якщо іспит не складено, повторно його можна скласти лише через шість місяців, крім випадків оскарження результатів іспиту.

Наступним кроком у процесі здобуття статусу адвоката є стажування, яке триває протягом шести місяців під керівництвом адвоката зі стажем адвокатської діяльності не менше п'яти років і може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста. У той же час звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року.

За результатами стажування керівник складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону, яка приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про продовження стажування.

Після складання присяги видається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також посвідчення адвоката України, які не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Стосовно адвокатів іноземних держав слід зазначити, що особливості їх статусу та здійснення ними адвокатської діяльності в Україні визначені статтями 59 - 61 Закону.

Так, адвокат іноземної держави, який має намір здійснювати адвокатську діяльність на території України, звертається до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про його включення до Єдиного реєстру адвокатів України. Також такий адвокат має подати документи, що підтверджують право на заняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі.

За результатами розгляду кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за відсутності визначених Законом підстав для відмови приймає рішення про включення такого адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.