У сучасних економічних умовах правовий інститут банкрутства має вирішувати цілий ряд задач, в яких не останню роль відіграє діяльність арбітражного керуючого. Через нього відбувається реалізація зв'язку між боржником, кредиторами і господарським судом. Від дій арбітражного керуючого залежить подальша доля боржника. Саме тому його професійна діяльність вимагає спеціальних знань та навичок.

Значний інтерес представляє досвід систем підготовки спеціалістів для інституту банкрутства в Російській Федерації (далі - Росія) та Республіці Білорусь (далі - Білорусія).

Першою спробою введення посади арбітражного керуючого на території пострадянського простору був Закон Республіки Білорусь "Про економічну неспроможність та банкрутство" від 30.05.91 № 826-XII, в якому для здійснення функцій контролю та управління майном боржника вводилась можливість призначення судом, за клопотанням кредиторів або за власною ініціативою, довіреної особи.

В Росії поняття арбітражного керуючого було введено Законом Російської Федерації від 19.11.92 № 3929-І "Про неспроможність (банкрутство) підприємств". За вищезгаданим Законом арбітражний керуючий - це особа, яку призначає арбітражний суд та якій передаються функції зовнішнього управління майном боржника. Арбітражний керуючий повинен був мати вищу економічну або юридичну освіту та не мати судимості.

Початок формування арбітражного керування в Україні було закладено в Законі України "Про банкрутство" від 14.05.92 № 2343-XII. Але поняття "арбітражний керуючий" було введено новою редакцією Закону України "Про банкрутство" Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" від 30.06.99 № 784-XIV, відповідно до якого арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) є фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали арбітражного суду.

Питання наявності кваліфікованих спеціалістів є актуальним для всіх країн.

З 1998 року розгорнуто систему підготовки, атестації та ліцензування діяльності довірених осіб в провадженні у справі про економічну неспроможність та банкрутство суб'єктів господарювання в Білорусії. Саме Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 09.11.98 № 1721 затверджено Положення про довірену особу в провадженні у справі про економічну неспроможність і банкрутство суб'єктів господарювання, яким визначено завдання, повноваження та вимоги до довіреної особи. Так, довіреною особою в провадженні у справі про економічну неспроможність і банкрутство суб'єктів господарювання може бути фізична особа, яка має вищу освіту (як правило, економічну або юридичну), володіє досвідом роботи в народному господарстві, не має судимості, пов'язаної з умисними злочинами. Довірена особа проходить навчання з підготовки керуючих.

Одним із етапів на шляху розвитку російського законодавства про банкрутство став Федеральний Закон Російської Федерації від 08.01.98 № 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)". Даний Закон визначав, що арбітражним керуючим може бути громадянин Російської Федерації, зареєстрований як індивідуальний підприємець, який володіє спеціальними знаннями у сфері антикризового управління, отримав ліцензію та зареєстрований в арбітражному суді. Ліцензію арбітражним керуючим видавав державний орган у справах про банкрутство та фінансове оздоровлення - Федеральна служба у справах про неспроможність та фінансове оздоровлення (далі - ФССН). Цей орган ліцензував не тільки діяльність арбітражних керуючих, але і навчальних закладів, які займалися професійною підготовкою, перепідготовкою та переатестацією арбітражних керуючих.

Розпорядженням ФССН Російської Федерації від 13.04.98 № 3-р була затверджена перша тимчасова типова програма навчання спеціалістів з антикризового управління підприємствами, яка складалась з п'яти розділів. Це був курс короткострокової підготовки тривалістю 24 учбових дні та розрахований на 183 години.

Слід зазначити, що процес підготовки спеціалістів з антикризового управління в Росії вдосконалювався - за 6 років було прийнято 6 програм підготовки спеціалістів з антикризового управління. Якщо у 1999 році типова програма підготовки спеціалістів з антикризового управління тривала 23 дні і загальна кількість годин становила 179, то у 2005 році підготовка вже тривала 60 днів і загальна кількість годин становила 480.

В Україні відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 30.06.99 № 784-XIV "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі Положення.

Так, з жовтня 2000 року по листопад 2011 року повноваження державного органу з питань банкрутства здійснювало Міністерство економіки України, у складі якого у 2006 році був створений Державний департамент з питань банкрутства (урядовий орган державного управління) (далі - Департамент). Саме наказом Міністерства економіки України від 17.03.2001 № 57 було затверджено Положення про порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згодом у червні 2006 року до цього Положення були внесені зміни, відповідно до яких підготовка осіб, які претендували на право здійснення функцій арбітражного керуючого, проходила у формі короткострокового семінару, що проводився навчальними закладами, які уклали з Департаментом договори про навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих. Навчання проводилось відповідно до переліку питань, який складався з п'яти розділів економіко-правового напряму.

Досить цікавим є вивчення досвіду підготовки арбітражних керуючих в Росії та Білорусії за діючим законодавством в порівнянні з українською системою підготовки.

Сучасна система підготовки арбітражних керуючих в Білорусії почала формуватись з прийняттям Закону Республіки Білорусь від 18.07.2000 № 423-З "Про економічну неспроможність (банкрутство)", яким було введено поняття антикризового керуючого.

Так, згідно зі статтею 1 Закону антикризовий керуючий - це фізична або юридична особа, призначена господарським судом для проведення деяких процедур банкрутства та здійснення інших повноважень антикризового керуючого. Керуючим може бути фізична особа, яка має вищу освіту, переважно економічну або юридичну, необхідний досвід господарської (підприємницької) діяльності і не має судимості.

У 2001 році при Міністерстві економіки Республіки Білорусь було створено Департамент по санації та банкрутству (далі - Департамент) - орган державного управління у справах про банкрутство, яким з 2002 року організовано підготовку та проведення атестації антикризових керуючих.

З метою забезпечення якісної підготовки керуючих у провадженні по справі про економічну неспроможність (банкрутство) Міністерство економіки Республіки Білорусь постановою від 16.12.2002 № 270 (в редакції постанови Міністерства економіки від 29.12.2007 № 232) затвердило Положення про акредитацію (визнання повноважень) організацій на здійснення підготовки керуючих у провадженні по справі про економічну неспроможність (банкрутство) та проведення психофізіологічного тестування кандидатів у керуючі у провадженні по справі про економічну неспроможність (банкрутство) (далі - Положення про акредитацію).

Під акредитацією (визнанням повноважень) організацій розуміється визнання за ними права підготовки керуючих за програмами навчання, затвердженими Департаментом, і (або) права проведення психофізіологічного тестування кандидатів у керуючі за методикою, узгодженою з Департаментом.

Організація, що претендує на отримання права підготовки керуючих, повинна мати: ліцензію встановленого зразка на право організації навчальних закладів (підрозділів) по перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів (за винятком навчальних закладів, що організовуються органами державного управління Республіки Білорусь); викладацький склад, який має досвід навчально-методичної, наукової та практичної роботи з навчальних дисциплін, включеним в програми підготовки керуючих; бібліотечний фонд, що містить навчальну, наукову та методичну літературу по тематиці програм підготовки керуючих; сучасні засоби навчання. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економіки Республіки Білорусь, таке право отримали 7 навчальних організацій.

Організація, що претендує на одержання права проведення психофізіологічного тестування кандидатів у керуючі, повинна мати: штат кваліфікованих психологів, лікарів та фахівців з кадрового менеджменту, які володіють методиками проведення психофізіологічного тестування; матеріально-технічну базу, а також спеціалізований діагностичний інструментарій у вигляді комп'ютерних психофізіологічних тестів, психологічних тестів і технології виявлення та формування психофізіологічного паспорта керуючого.

Претенденти на посади антикризових керуючих проходять психофізіологічне тестування протягом 2,5 - 3 годин. Під час тестування виявляють потенціал працездатності, рівень стресостійкості, характеристику пам'яті, уваги тощо.

Відповідно до Положення про акредитацію право на проведення підготовки та (або) психофізіологічного тестування надається організації терміном на 5 років і може бути продовжено на той самий строк за результатами аналізу звітності, наданої акредитованою організацією.

Департамент по санації та банкрутству формує групи з осіб, які мають намір отримати знання з антикризового управління. Порядок навчання фізичних осіб до 2010 року визначався постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 27.10.2003 № 206. На сьогодні порядок навчання фізичних осіб, які бажають пройти атестацію на їх відповідність професійно-кваліфікаційним вимогам, що пред'являють до керуючого, не визначено.

Програма підготовки тимчасових (антикризових) керуючих щодо державних організацій, організацій з часткою державної власності в статутному фонді, містоутворюючих та прирівняних до них організацій складається з 16 розділів та розрахована на 380 навчальних годин. Хотілось би зазначити, що програма включає не тільки питання із області банкрутства, цивільного, господарського, трудового права тощо, а й питання психічних явищ та поведінки людини, які об'єднані у розділ "Психологічні аспекти діяльності керуючих та основи ділового спілкування", на який виділяється 24 навчальні години.

У Росії на сьогодні відповідно до Федерального Закону від 26.10.2002 № 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" арбітражний керуючий - це громадянин Російської Федерації, який є членом однієї із саморегулівних організацій арбітражних керуючих. Арбітражний керуючий є суб'єктом професійної діяльності та здійснює регульовану вищезгаданим законом професійну діяльність, займаючись приватною практикою. Член саморегулівної організації арбітражних керуючих відповідно до цього Закону повинен мати вищу професійну освіту, стаж роботи на керівних посадах не менше року або стажування як помічник арбітражного керуючого у справі про банкрутство не менше шести місяців, або стажування як помічник арбітражного керуючого у справі про банкрутство не менше двох років, якщо більш тривалі строки не передбачені стандартами та правилами професійної діяльності арбітражних керуючих, затвердженими саморегулівною організацією, здати теоретичний іспит по програмі підготовки арбітражних керуючих, відсутність судимості за скоєння умисного злочину.

Відповідно до постанови Уряду Російської Федерації від 03.02.2005 № 52 "Про регулюючий орган, який здійснює контроль за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих" органом контролю (надзору) за діяльністю саморегулівних організацій арбітражних керуючих визначено Федеральну реєстраційну службу, яку Указом Президента Російської Федерації від 25.12.2008 № 1847 перейменовано у Федеральну службу державної реєстрації, кадастру та картографії (далі - Росреєстр). Положенням від 01.06.2009 № 457 "Про Федеральну службу державної реєстрації, кадастру та картографії" були визначені повноваження Росреєстру, серед яких: надання підтримки саморегулівним організаціям арбітражних керуючих та арбітражним керуючим в ході здійснення процедур банкрутства, пов'язаних з питаннями транскордонної неспроможності; прийняття участі в організації підготовки арбітражних керуючих, проведенні та прийомі теоретичного іспиту по єдиній програмі підготовки; затвердження складу комісії з теоретичного іспиту по єдиній програмі підготовки арбітражних керуючих.