Відповідно до звернення <...> у Міністерстві юстиції розглянуто <...> лист <...> щодо надання роз'яснення стосовно строку давності оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання та у межах компетенції повідомляється.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, утому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Питання апеляційного узгодження податкового зобов'язання врегульовано пунктом 5.2 статті 5 Закону;

При цьому апеляційне узгодження - це узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження (пункт 1.20 статті 1 Закону).

Підпунктами 5.2.1-5.2.4 пункту 5.2 вказаної статті Закону визначено процедуру, в тому числі строки адміністративного оскарження рішень контролюючого органу щодо податкового зобов'язання.

При цьому згідно з абзацом першим підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Статтею 15 Закону врегульовано порядок застосування строків давності.

Так, підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 цієї статті передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.