Минулий 2011 рік в сфері антикорупційної політики нашої держави можна вважати знаковим. Підставою для такого твердження є прийняття двох базових документів у цій сфері. По-перше, прийнято Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" , який набрав чинності 1 липня 2011 року.

По-друге, Главою держави на найближчі 5 років визначено основні стратегічні напрями державної політики в антикорупційний сфері, а саме Указом Президента від 21 жовтня 2011 року № 1001 затверджено Національну антикорупційну стратегію на 2011 - 2015 роки .

Зазначені документи демонструють політичну волю на вищих щаблях влади щодо проведення реформування не лише антикорупційного законодавства, а й усієї державної антикорупційної політики.

Експертами неодноразово підкреслювалося, що згадані документи визначають нову філософію у цій сфері. Йдеться про зміщення акценту з каральних на превентивні заходи, тобто пріоритетом у цій сфері державної політики повинно стати усунення, насамперед, передумов для виникнення корупції, при цьому передбачається об'єднати зусилля державних та громадських структур із залученням міжнародних організацій задля формування у суспільстві нетерпимого, негативного ставлення до корупції як суспільно небезпечного явища.

Для реалізації Національної антикорупційної стратегії постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240 затверджено Державну програму щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки . За структурою вона відповідає Національній антикорупційній стратегії та містить перелік заходів, обсяги і джерела фінансування, очікувані результати, індикатори, строки, відповідальних виконавців, а також партнерів із реалізації заходів.

Передбачається, що реалізація визначених Державною програмою завдань дозволить:

• продовжити реформування антикорупційного законодавства відповідно до міжнародних стандартів;

• створити умови для ефективного застосування антикорупційного законодавства органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

• створити ефективну систему протидії корупції в усіх сферах діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всіх рівнях;

• забезпечити відкритість та поінформованість громадськості про здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

• сформувати у суспільстві нетерпиме, негативне ставлення до корупції як суспільно-небезпечного явища;

• посилити взаємодію об'єднань громадян з органами державної влади і органами місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, забезпечити підтримку громадянським суспільством антикорупційних заходів, що здійснюються державою.

Отже, спробуємо в цьому короткому огляді проаналізувати, що саме планується зробити у 2012 році.

В цілому завдання Державної програми можна поділити на три умовні групи:

• заходи, спрямовані на запобігання умовам для виникнення корупції,

• заходи, що передбачають реформування системи органів, на які покладено функції щодо протидії корупції, та реформування законодавства щодо відповідальності за корупційні правопорушення,

• заходи щодо залучення до процесу запобігання і протидії корупції громадянського суспільства, зокрема представників засобів масової інформації, неурядових громадських організацій, навчальних та науково-дослідних закладів, співробітництво України на міжнародному рівні в сфері антикорупційної політики.

Соціологічні та наукові дослідження, присвячені вивченню питань поширення корупції в Україні та причин її виникнення, що проводилися в останні роки і результати яких покладено в основу Державної програми, чітко вказують на те, що сфера надання адміністративних послуг залишається найбільш насиченою корупціогенними ризиками.

Зважаючи на це, один з основних акцентів у 2012 році Державна програма робить на заходах щодо реформування системи державного управління та адміністративних процедур. У першу чергу, це розробка і прийняття нормативно-правових актів, ключову позицію в списку яких займає Адміністративно-процедурний кодекс.

Окрім того, за результатами функціональних оглядів органів державної влади мають бути підготовлені пропозиції щодо змін до законодавства з метою усунення поєднання в одному органі інспекційних функцій та функцій з надання адміністративних послуг. Крім того, планується підготувати відповідні зміни до нормативно-правових актів з метою остаточного припинення практики дроблення адміністративних послуг на окремі платні послуги.

Відмова від територіального монополізму під час надання адміністративних послуг ще одна важлива умова подолання корупційних проявів у відносинах державних структур та громадян. Відтак Державною програмою передбачається продовження практики відкриття центрів адміністративних послуг, які зарекомендували себе як ефективний елемент системи надання адміністративних послуг у Києві, Вінниці, Луганську, Івано-Франківську, де громадяни можуть в одному приміщенні отримати послуги різних адміністративних органів, а також державних адміністраторів та реєстраторів. Такі центри спрощують процедуру надання адміністративних послуг, зокрема видачу дозвільних документів та державну реєстрацію суб'єктів господарювання, скорочує терміни їх надання, унеможливлює будь-які корупційні дії з боку посадових осіб. Разом з цим передбачається здійснити запровадження консультативних кабінетів, створити єдиний call-центр щодо надання адміністративних послуг, а також запровадити так звану "електронну чергу" з використанням електронної пошти для надання адміністративних послуг.

При цьому також варто звернути увагу на затверджені в Державній програмі на 2012 рік плани розширити сферу застосування принципу "мовчазної згоди" - європейського принципу, згідно з яким підприємець отримує право на ведення господарської діяльності, якщо відповідні документи подані в повному обсязі і в установленому порядку, навіть якщо чиновник із якихось причин затягує видачу дозвільних документів.

Такі заходи разом із запровадженням системи "єдиного вікна" на загальнодержавному і місцевому рівнях, запровадженням Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно дозволять суттєво зменшити адміністративний тиск на підприємців та запобігатимуть тінізації економіки, що є одним з ключових напрямів Національної антикорупційної стратегії . Окрім того, до кінця 2012 року планується виробити пропозиції щодо спрощення процедури реєстрації та припинення юридичних осіб, скасування реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи, зменшення кількості перевірок суб'єктів господарювання з боку податкових та інших контролюючих державних органів.

В питаннях удосконалення системи використання державного майна та бюджетних коштів у 2012 році увагу виконавчої та законодавчої влади передбачається зосередити на створенні Єдиного реєстру об'єктів державної власності та удосконаленні законодавства щодо процедур державних закупівель і впровадженні системи їх зовнішнього аудиту.