У зв'язку зі зверненням <...> у Міністерстві юстиції розглянуто <...> звернення щодо надання роз'яснення застосування статті 136 Господарського кодексу України та повідомляється наступне.

Відповідно до загальних положень про право власності, встановлених главою 23 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтями 324 - 327 Цивільного кодексу України визначено об'єкти та суб'єктів права власності Українського народу, права приватної власності, права державної власності, права комунальної власності.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (стаття 133 Господарського кодексу України) .

Стаття 136 Господарського кодексу України визначає право господарського відання речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно, зокрема, на праві господарського відання.

Частиною першою статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.