Належна реалізація прав і свобод людини неможлива без налагодженого правового механізму їх забезпечення. Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон), ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2010 року, є оновленою нормативною базою правового регулювання відносин, пов'язаних з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану.

Основною метою прийняття Закону було вдосконалення нормативного врегулювання сфери державної реєстрації актів цивільного стану шляхом систематизації та підвищення ефективності дії норм, які регулюють відносини, пов'язані з цією сферою, оскільки Сімейний кодекс України не містить окремого розділу про акти цивільного стану. До набуття чинності Законом зберігав чинність розділ V "Акти громадянського стану" Кодексу про шлюб та сім'ю України 1963 року у частині, що не суперечила Сімейному кодексу України.

Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Зазначеним Законом внесено зміни до Сімейного, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, Закону України "Про нотаріат", якими закріплено ряд новітніх норм з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи.

Так, з прийняттям Закону не передбачається державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Вказані зміни логічно пов'язані з положеннями Сімейного кодексу України, відповідно до яких у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.