У системі цивільно-правових договорів існує такий вид договірної конструкції, який опосередковує передачу майна у власність, а момент виникнення цього найбільш повного речового права у набувача визначається за правилом, яке також відрізняється від загальних положень про момент набуття права власності за договором. Ця конструкція має назву - договір дарування.

Договір дарування своїми витоками сягає Давньоримських часів.

Разом з поступовим зародженням в Україні цивільних правовідносин широко розвинувся і набув важливості договір дарування.

Дарування є вельми складним та неоднозначним правовим інститутом зобов'язального права.

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов'язання матеріального характеру.

Істотною умовою договору дарування є його предмет.

Предметом договору дарування можуть бути, зокрема, нерухомі речі.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Важливим аспектом договору дарування, як загалом і будь-якого іншого договору, є питання форми його укладення.

За формою договір дарування може укладатись в усній, письмовій та нотаріально посвідчуватись.

Особливий порядок передбачений щодо дарування нерухомих речей. Так, відповідно до частини другої статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При посвідченні договору дарування нотаріус встановлює особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, та визначається обсяг їх цивільної дієздатності.

При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Особливою рисою посвідчення договору дарування між юридичними особами є те, що нотаріус перевіряє, чи передбачено установчими документами право дарувальника здійснювати дарування.

Договір дарування посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується.

Крім того, при посвідченні договору дарування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Особливий характер має посвідчення договору дарування земельної ділянки.