Міністерство юстиції розглянуло лист Державної іпотечної установи від 10 серпня 2010 року N 0162-4 стосовно надання роз'яснення деяких питань законодавства, пов'язаних з державною реєстрацією іпотеки, та повідомляє.

Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою (такою особою є нотаріус), на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Окрім того, Законом передбачено, що відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (частина перша статті 19).

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 2004 року N 410 (далі - Тимчасовий порядок), державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Державного реєстру іпотек, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Державного реєстру іпотек.

Пунктом 5 Тимчасового порядку передбачено, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором.

Враховуючи вищевикладене, Тимчасовим порядком не передбачено обов'язкового внесення змін та виключення запису з Державного реєстру іпотек тільки реєстратором, який вносив відомості про обтяження майна іпотекою, чи реєстратором, який вносив відомості про відступлення прав за іпотечним договором.