На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року N інд. 34 щодо Вашого листа від 17.04.2000 р. N 88-13/113 повідомляємо.

Норми глави 17 (статті 197 - 202) Цивільного кодексу Української РСР є чинними в редакції, затвердженій Законом Української РСР від 18.07.63 р. "Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР".

Відповідно до статті 197 Цивільного кодексу Української РСР укладання угод поступки вимоги допускається, якщо вони не суперечать закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Зазначена стаття містить вичерпний перелік умов, за якими поступка вимоги не допускається, і також визначено, що додаткові обмеження застосування таких правовідносин можуть бути встановленими лише законами.

Питання застосування поступки вимоги та переведення боргу, в тому числі у зовнішньоекономічній діяльності, регулюються також Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та цільовими фондами", який був підписаний відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України 4 березня 1998 року N 167/98. Згідно з його частиною першою статті 14 встановлено, що під час проведення розрахунків, у тому числі за експортними та імпортними операціями, не допускається уступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов'язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами.

До відома зазначимо, що на даний час проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо регулювання поступки та переведення боргу у зовнішньоекономічній діяльності" пройшов перше читання у Верховній Раді України і знаходиться на доопрацюванні для підготовки до другого читання.