1. Відповідно до статті 185 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміна імені, по батькові і прізвища підлягають реєстрації в державних органах запису актів громадянського стану (загсу).

Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво.

2. Згідно із статтею 159 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР реєстрація актів громадянського стану в містах і районних центрах провадиться відділом загсу виконавчих комітетів районних (міських) Рад депутатів трудящих, а в сільській місцевості та селищах - виконавчими комітетами сільських та селищних Рад депутатів трудящих.

3. Відділ загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих відповідно до статті 160 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР провадить реєстрацію актів народження, смерті, укладення шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, зміни імені, по батькові та прізвища, вносить зміни і виправлення в записи актів, відновлює записи актів, які не збереглися, видає повторні свідоцтва, а також у встановленому порядку зберігає актові книги.

Виконкоми сільських і селищних Рад депутатів трудящих провадять реєстрацію народження, смерті, укладення шлюбу та встановлення батьківства.

4. При реєстрації актів громадянського стану пред'являються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах загсу, а також документи, які посвідчують особу заявника:

паспорт, а в місцевостях, де не введена паспортна система, свідоцтво про народження або видана за місцем проживання довідка виконавчого комітету сільської (селищної) Ради депутатів трудящих;

офіцерами і військовослужбовцями надстрокової служби - посвідчення особи; військовослужбовцями строкової служби - військовий квиток або посвідчення особи; іноземцями - вид на проживання для іноземців та національний паспорт або тільки національний паспорт, якщо в ньому є запис про дозвіл на проживання в СРСР; особами без громадянства - вид на проживання для осіб без громадянства.

5. За реєстрацію актів громадянського стану стягується державне мито у встановленому порядку і розмірі.

6. Працівники органів загсу не мають права реєструвати акти громадянського стану щодо себе, другого з подружжя, своїх родичів та дітей.

7. Відповідальність за забезпечення своєчасної і повної реєстрації актів народження та смерті покладається в містах і районних центрах на виконавчі комітети районних (міських) Рад депутатів трудящих, а в сільській місцевості та селищах - на виконавчі комітети сільських і селищних Рад депутатів трудящих.

8. Відповідно до статті 163 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР реєстрація народження провадиться в органах загсу за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, у разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана не пізніше трьох місяців з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб з моменту родів.

9. Реєстрація народження дитини за бажанням батьків провадиться в урочистій обстановці. Урочиста реєстрація народження може провадитися в присутності представника виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих, представників громадських організацій та адміністрації з місця роботи, навчання чи проживання батьків, а також їх родичів та знайомих.

10. Реєстрація народження провадиться при пред'явленні:

а) довідки лікувального закладу про народження дитини. У виняткових випадках при народженні дитини вдома без подання медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписами двох свідків у графі 10 запису акта про народження ("Документи, що підтверджують факт народження дитини") із зазначенням прізвища, імені, по батькові та місця проживання свідків;

б) документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків);

в) документа, який є підставою для внесення відомостей про батька в запис акта про народження дитини.

11. Батько і мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини або батько записується згідно з рішенням суду.

В разі смерті матері, а також при неможливості встановити місце її проживання запис про батька дитини провадиться за заявою батька.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, коли немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі реєстрації актів про народження провадиться за прізвищем матері; ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

В разі смерті матері, яка не перебувала в шлюбі, а також при неможливості встановити її місце проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в абзаці четвертому цього пункту, за вказівкою осіб, які звернулися із заявою про реєстрацію народження дитини.

Відомості про батька у випадках, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, зазначаються на підставі запису акта про встановлення батьківства.

12. Якщо мати, яка знаходиться в зареєстрованому шлюбі, при реєстрації дитини заперечує проти вписання в запис акта про народження відомостей про свого чоловіка на тій підставі, що він не є батьком дитини, відомості про батька в запис акта про народження вносяться на підставі запису акта про встановлення батьківства або за правилами, викладеними в абзаці четвертому пункту II цієї Інструкції. При цьому в графі 22 запису акта про народження ("Для відміток") вказується: "Перебуваю в шлюбі з гр._________________. Відомості про нього прошу не вносити у зв'язку з тим, що він не є батьком дитини".

Ця заява повинна бути підписана матір'ю дитини.

13. Відповідно до статей 167 і 168 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, якщо дитина народилася після смерті особи, яка перебувала з матір'ю новонародженого в шлюбі, в запис акта і в свідоцтво про народження померлий може бути записаний батьком дитини, коли з дня його смерті до народження дитини минуло не більше 10 місяців. Реєстрація народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу, або визнання шлюбу недійсним, коли з дня розірвання шлюбу чи визнання його недійсним до дня народження дитини минуло не більше 10 місяців, провадиться в тому ж порядку, що й реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі.

У графі 22 запису акта про народження ("Для відміток") вказується, де і коли було зареєстровано розірвання шлюбу або коли і яким судом було поставлено рішення про визнання шлюбу недійсним.

14. Відповідно до статей 62 і 63 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР прізвище дитини в запису акта про народження зазначається за прізвищем батьків. Якщо вони мають різні прізвища, дитині присвоюється прізвище батька або матері за згодою батьків.

Ім'я дитині дається також за згодою батьків. При відсутності згоди батьків відносно прізвища або імені дитини спір вирішується органами опіки і піклування.

По-батькові дитині присвоюється за іменем батька, а у випадках, передбачених частиною другою статті 55 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, - за іменем особи, яка записана як батько дитини.

15. Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за заявою органів опіки і піклування адміністрації дитячого закладу, куди влаштована дитина, за заявою органів внутрішніх справ або особи, у якої знаходиться дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно з заявою про реєстрацію народження дитини до органів загсу подається документ (акт, протокол, довідка) із зазначенням часу, місця і обставин знайдення дитини, а також довідка лікувального закладу про вік дитини.

Прізвище, ім'я, по батькові знайденої дитини записують за вказівкою особи, за заявою якої провадиться реєстрація народженої дитини.

В цьому разі розділ запису акта про батьків не заповнюється.

В графі 22 ("Для відміток") вказується: "Дитина знайдена, батьки невідомі", а також зазначається назва і адреса дитячого закладу, де знаходиться дитина, або прізвище, ім'я, по батькові та адреса особи, яка взяла дитину на виховання.

16. Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиціях, на полярних станціях та в інших віддалених місцевостях, де немає органів загсу, повинна провадитися за місцем проживання батьків або одного з них не пізніше трьох місяців з дня їх повернення.

17. При реєстрації народження близнят на кожного з них складається окремий запис акта про народження і видається окреме свідоцтво про народження.

18. Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на загальних підставах. У графі 8 запису акта про народження ("Живим народжений чи мертвим народжений) зазначається "Мертвонароджена". Свідоцтво про народження в цьому випадку не видається.

У тих випадках, коли смерть дитини наступила незабаром після її народження (навіть коли вона прожила хоч кілька хвилин) складається два записи: про народження і про смерть. Видається ж тільки свідоцтво про смерть.

Обов'язок повідомляти органи загсу про мертвонароджену дитину покладається на керівника лікувального закладу, де знаходилась мати під час родів, або на дільничного лікаря, коли роди проходили вдома.

19. Якщо заява про реєстрацію народження надійшла по закінченні року після народження дитини, то реєстрація народження провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих у книзі реєстрації відновлених записів актів як первинна, але після ретельної перевірки.

20. При реєстрації народження в паспорти (посвідчення особи і військові квитки військовослужбовців) батьків вносяться відомості про народження дитини із зазначенням серії і номера свідоцтва про народження.

Відомості про дітей, які народилися від шлюбу громадян СРСР з іноземцями або з особами без громадянства, записуються в документи батька - громадянина СРСР.

21. Якщо при реєстрації дитини відомості про батька занесені в порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту II цієї Інструкції, разом із свідоцтвом про народження дитини видається за встановленою формою довідка для пред'явлення в органи соціального забезпечення. Про видачу довідки робиться відмітка в графі 22 ("Для відміток") обох примірників запису акта про народження.

На прохання заявника йому видається також довідка про народження дитини для одержання допомоги від органів соціального страхування.

22. Відповідно до статей 169, 171, 172 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР реєстрація смерті провадиться в органах загсу за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа.

Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних установ та інших осіб, а також за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.

Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті або виявлення трупа.

Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також реєстрація факту смерті, встановленого в судовому порядку, провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих за місцем знаходження суду, який постановив рішення.

23. Підставами для реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво або фельдшерська довідка про смерть, рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення особи померлою. На документах про смерть, виданих медичними установами, зазначаються номер і дата запису акта про смерть, ці документи додаються до другого примірника запису акта про смерть.

24. Реєстрація смерті військовослужбовців у мирний час провадиться в органах загсу на загальних підставах.

25. Смерть осіб, які померли в дорозі (у поїздах, на суднах, у літаках та ін.), може бути зареєстрована у найближчому органі загсу.

26. Реєстрація смерті осіб, які померли в експедиціях, на полярних станціях та в інших віддалених місцевостях, де немає органів загсу, провадиться в органах загсу за місцем попереднього постійного проживання цих осіб.

27. Реєстрація смерті осіб, які померли в місцях позбавлення волі, провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих за останнім місцем проживання до їх арешту, а коли немає можливості встановити місце проживання, за місцем знаходження місця позбавлення волі на підставі повідомлення адміністрації місця позбавлення волі. В запис акта про смерть і в свідоцтво про смерть записується причина смерті, зазначена в повідомленні.

28. Реєстрація смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті або оголошення особи померлою, а також реєстрація смерті осіб, які померли понад рік тому, провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих в окремій книзі реєстрації актів про смерть.

При цьому днем смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день вступу в законну силу рішення суду про оголошення її померлою, коли інше не вказано в рішенні суду.

29. При реєстрації смерті невідомих (невпізнаних) осіб у запис акта про смерть заносяться тільки ті необхідні для реєстрації відомості, які містяться у висновку медичної установи.

30. Якщо померлий мав паспорт або військовий квиток, орган загсу, який реєструє смерть, забирає ці документи і на першій сторінці їх робить відмітку: "Власник паспорта (військового квитка) помер "_____" __________ 19 року. Запис акта про смерть N_______ від ___________ 19 року". Відмітка про смерть особи, яка не має паспорта, робиться на свідоцтві про її народження, що може залишитись у заявника за його бажанням.

Паспорти померлих осіб передаються по списку в органи внутрішніх справ за місцем реєстрації смерті, а військові квитки - в районні (міські) військкомати, в яких померлі були на обліку.

Нездача паспортів або військових квитків померлих не є перешкодою до реєстрації смерті. Про нездачу паспорта або військового квитка орган загсу зобов'язаний повідомити органи внутрішніх справ або районний (міський) військкомат.

Національні паспорти та види на проживання іноземців і види на проживання осіб без громадянства передаються в органи внутрішніх справ разом із свідоцтвом про смерть. Свідоцтво про смерть іноземців та осіб без громадянства може бути видане тільки близьким родичам померлого (батькам, братам, сестрам, дітям, а також другому з подружжя).

31. На підставі запису акта про смерть орган загсу на прохання заявника видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що робиться відмітка в графі 15 ("Для відміток") запису акта про смерть.

32. Якщо при реєстрації смерті стане відомо про неповнолітніх дітей, які залишилися без піклування, орган загсу зобов'язаний в той же день повідомити про це органи опіки і піклування за місцем проживання дітей.

33. Якщо при реєстрації смерті буде встановлено, що померлий був нагороджений орденами або медалями Союзу РСР, орган загсу зобов'язаний повідомити про це виконавчий комітет районної (міської) Ради депутатів трудящих.

34. Відповідно до статті 173 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР особи, які бажають зареєструвати шлюб, подають заяву за встановленою формою до органів загсу за місцем проживання однієї з осіб, які вступають у шлюб, або за місцем проживання їх батьків.

Заява про одруження реєструється в спеціальному журналі з зазначенням прізвищ осіб, які одружуються, дати прийому заяви та призначеної дати реєстрації шлюбу.

35. Бажаючі зареєструвати шлюб повинні пред'явити документи, що посвідчують їх особу (пункт 4 цієї Інструкції), а особи, які раніше перебували в шлюбі, також документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу (статті 174 і 175 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР).

Якщо в документах, що посвідчують особу іноземців, немає відомостей про їх сімейний стан, реєстрація шлюбу провадиться по пред'явленні ними довідки, виданої компетентними органами країни, громадянами (підданими) якої вони є, про те, що вони не перебувають у шлюбі.

36. Орган загсу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний відповідно до статті 176 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР ознайомити осіб, які вступають у шлюб, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, переконатися, що вони взаємно обізнані зі станом здоров'я і сімейним станом, а також роз'яснити їм права і обов'язки як майбутнього подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до вступу в шлюб.

37. За погодженням з особами, які одружуються, орган загсу призначає день і годину реєстрації шлюбу, не виключаючи загальновстановлених днів відпочинку, з додержанням строку, передбаченого статтею 14 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР.

Час реєстрації одруження призначається з таким розрахунком, щоб він не збігався з часом реєстрації смерті або розірвання шлюбу в тому ж органі загсу.

Призначаючи день реєстраії шлюбу, орган загсу з'ясовує в осіб, які укладають шлюб, чи бажають вони зареєструвати шлюб в урочистій обстановці.

Орган загсу забезпечує урочисту обстановку реєстрації шлюбу при згоді на це осіб, які одружуються.

38. Реєстрація шлюбу провадиться в органах загсу в присутності осіб, які укладають шлюб, а також, при їх бажанні, в присутності свідків, родичів, знайомих. Якщо особи, які укладають шлюб, не можуть прибути до органів загсу внаслідок тяжкої хвороби або з іншої поважної причини, з дозволу голови виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих, його заступника чи секретаря реєстрація шлюбу може бути проведена вдома, в лікарні або в іншому місці в присутності осіб, які укладають шлюб.

У цих випадках у графі 15 запису акта про укладення шлюбу ("Для відміток") робиться відповідна відмітка.

39. Якщо до реєстрації шлюбу від будь-кого надійде заява про наявність законних перешкод до реєстрації шлюбу, орган загсу відкладає реєстрацію шлюбу і пропонує заявникові в місячний строк подати відповідні докази, що підтверджували б наявність цих перешкод. В окремих випадках орган загсу може провадити необхідні запити та перевірки.

Осіб, які вступають у шлюб, орган загсу повідомляє про відстрочку реєстрації шлюбу. Відстрочка не повинна перевищувати одного місяця з дня надходження заяви про наявність перешкод. Якщо у встановлений строк не будуть представлені докази про перешкоди до укладення шлюбу, шлюб реєструється на загальних підставах.

40. Реєстрація шлюбу, осіб, яким знижено шлюбний вік, провадиться на загальних підставах. У цих випадках у графі 15 запису акта про реєстрацію укладення шлюбу ("Для відміток") зазначається: "Рішення виконавчого комітету ___________ районної (міської) Ради депутатів трудящих від " _____"_______ 19 р.

N _______ гр. _________________ шлюбний вік знижено на ________________ місяців".

41. У документах, що посвідчують осіб, які одружилися, робиться запис або проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації укладення шлюбу. Якщо особа, в паспорті якої проставляється штамп про реєстрацію укладення шлюбу, прийняла прізвище другого з подружжя, то під штампом про реєстрацію укладення шлюбу зазначається, що паспорт підлягає обміну в 10-денний строк у зв'язку зі зміною прізвища.

42. Відповідно до статті 179 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР реєстрація розірвання шлюбу провадиться у відділі загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих за місцем проживання подружжя або одного з них.

43. Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за заявою подружжя або одного з них після пред'явлення копії рішення суду або виписки з рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита.

У випадках, коли один з подружжя, що розриває шлюб, сплатив належну з нього суму, яка встановлена судом, або звільнений від сплати, реєстрація розірвання шлюбу провадиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

44. Якщо із заявою про реєстрацію розірвання шлюбу звертається один з подружжя, відділ загсу повинен перевірити, чи не зареєстровано розірвання шлюбу в цьому ж відділі загсу за заявою другого з подружжя.

Якщо така реєстрація раніше провадилась, то при необхідності запис акта про розірвання шлюбу доповнюється відсутніми відомостями, а особі, яка звернулась, видається свідоцтво про розірвання шлюбу з зазначенням тієї ж дати реєстрації розірвання шлюбу, що і першому з подружжя.

В цьому випадку до відповідного архіву органу загсу надсилається повідомлення про внесення зміни в другий примірник запису акта про розірвання шлюбу.

45. Відповідно до статей 41 і 181 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей, провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих на підставі спільної заяви подружжя про це.

В заяві про розірвання шлюбу подружжя зобов'язане підтвердити взаємну згоду на розірвання шлюбу і відсутність у них спільних неповнолітніх дітей.

Якщо один з подружжя не має можливості з'явитись до відділу загсу для подачі заяви про розірвання шлюбу, той з подружжя, який з'явився, повинен подати спільну заяву або окремі заяви про бажання розірвати шлюб. Підпис на заяві того з подружжя, який відсутній, повинен бути належно завірений (у нотаріальному порядку, органом загсу, командуванням військової частини, адміністрацією місця позбавлення волі).

46. Реєстрація і видача свідоцтва про розірвання шлюбу провадяться після закінчення трьох місяців з дня подачі подружжям заяви про розлучення та представлення квитанції про сплату державного мита подружжям або одним із них у розмірі 50 крб., якщо за цей час від подружжя або одного з них не надійшло заперечення з приводу розірвання шлюбу.

Якщо між подружжям, яке розлучається, виник спір про майно, що є їх спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним, розірвання шлюбу може бути здійснене в суді за заявою подружжя або одного з них.

47. Реєстрація розірвання шлюбу з підстав, передбачених статтею 42 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, коли один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, або недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років, провадиться відділом загсу виконавчого комітету районної (міської) Ради депутатів трудящих за заявою другого з подружжя.

До заяви про розірвання шлюбу додається копія рішення суду (виписка з рішення) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства або копія вироку суду (виписка з вироку) про засудження його до позбавлення волі на строк не менше трьох років. У заяві повинна бути зазначена поштова адреса другого з подружжя, який перебуває у місцях позбавлення волі, або опікуна над недієздатним.

Про подачу заяви відділ загсу повідомляє другого з подружжя, який перебуває у місцях позбавлення волі, або опікуна недієздатного і встановлює у повідомленні строк, у який слід сповістити, чи є спір про дітей, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, або сплату аліментів одному з подружжя, який потребує матеріальної допомоги. Встановлений для відповіді строк не повинен перевищувати трьох місяців.

При одержанні повідомлення про відсутність спору або неодержанні відповіді в установлений строк відділ загсу реєструє розірвання шлюбу.