У Міністерстві юстиції України розглянуто лист Державного департаменту фінансового моніторингу від 13.10.2004 N 4195/30450-4 до листа Національного банку України від 130904 N 48-012/738-9223 щодо надання інформації на запити Державного департаменту фінансового моніторингу, і повідомляється наступне.

Вирішення питання щодо відповідальності фізичних і юридичних осіб, у тому числі банків, за ненадання інформації з питань фінансового моніторингу на запит Державного департаменту фінансового моніторингу залежить від наявності складу відповідного правопорушення.

Так, згідно із статтею 166-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 209-1 Кримінального кодексу України повторне умисне неподання інформації про фінансові операції або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають внутрішньому обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стосовно інформації, порушення порядку надання якої тягне за собою згадану вище відповідальність, повідомляємо наступне.

Статтею 13 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" визначено основні завдання спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Одним із цих основних завдань є збір, обробка., аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Для реалізації Держфінмоніторингом цієї функції згаданим Законом його наділено відповідними повноваженнями.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що подання інформації стосовно операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, є обов'язком суб'єктів первинного фінансового моніторингу, і від неухильного, повного і правильного виконання цієї вимоги залежить ефективність функціонування цілої системи запобігання легалізації злочинних доходів.

Саме тому, статтею 5 Закону встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

- надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

- сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

- надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту.

Крім того, відповідно до частини другої статті 13 Закону Держфінмоніторинг отримує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання на запит інформацію, необхідну для реалізації покладених на нього завдань.

Стаття 14 цього Закону надає Держфінмоніторингу право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію (у тому числі ту, що становить банківську або комерційну таємницю), необхідну для виконання покладених на нього завдань.