На виконання Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N 1572 "Про систему центральних органів виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 965 "Про затвердження Порядку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів" з метою визначення стратегії діяльності та основних завдань Державного комітету України у справах релігій, спрямування і координації його роботи

1. Затвердити стратегічні цілі діяльності Державного комітету України у справах релігій (далі - Держкомрелігій) як центрального органу виконавчої влади, що випливають із Положення про Держкомрелігій, актів Президента України, послань Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI сторіччя. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр.", "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки", а саме:

- координація діяльності органів виконавчої влади з реалізації Перспективного плану невідкладних заходів щодо остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігій та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2002 року N 564-р, з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 21 березня 2002 року N 279;

- сприяння зміцненню взаєморозуміння між релігійними організаціями різних віросповідань, становленню конструктивного діалогу між ними, подоланню міжправославного протистояння, об'єднанню православних в Україні та створенню єдиної Помісної православної церкви, утвердженню в релігійному середовищі миру і злагоди;

- надання всебічної підтримки релігійним організаціям України щодо розвитку їх соціально значущої діяльності, реалізації доброчинних та милосердницьких проектів і програм, зміцненню зв'язків із іншими суспільними інституціями;

- недопущення впливу зарубіжних релігійних деструктивних чинників на дестабілізацію міжконфесійних відносин, розпалювання сепаратистських настроїв серед національних меншин;

- розв'язання основних проблемних питань передачі релігійним організаціям культових споруд та іншого церковного майна, що не використовується або використовується не за призначенням і є об'єктами державної та комунальної власності;

- вдосконалення законодавчої бази у сфері державно-церковних відносин;

- організаційне забезпечення діяльності Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій;

- вивчення релігійної ситуації на місцях, процесів і тенденцій, що відбуваються в релігійному середовищі, та підготовка і подання відповідних інформаційно-аналітичних матеріалів на розгляд Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, комітетів Верховної Ради України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;