Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Перелік рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, визначався статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, підпунктом "а" пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (від 18.11.2003 № 1255-іV), що набрав чинності 14.01.2004, внесено зміни до вищевказаної статті Закону, якими:

назву статті викладено в редакції:

"Стаття 3. Документи, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою";

стаття доповнена пунктом 18 такого змісту:

"18) визнана у встановленому порядку претензія".

Оскільки назва статті 3 вказаного Закону викладена у новій редакції чинний Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) тепер не визначає перелік рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.