У зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України запитів стосовно обмежень, установлених пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - Кодекс), Міністерство юстиції вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 Кодексу землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, або призначені для цих цілей.

Згідно з пунктом "а" частини третьої вказаної статті Кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам: для ведення особистого селянського господарства; садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Виходячи з преамбули і частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація на внутрішньому і зовнішньому ринку з метою отримання прибутку передбачає ведення громадянами фермерського господарства. Така діяльність є підприємницькою.