З метою виключення випадків порушення державними виконавцями норм чинного законодавства при виконанні рішень про стягнення аліментів Департаментом державної виконавчої служби роз'ясняється наступне.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У статті 181 Сімейного кодексу України визначені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, а саме:

- за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;

- за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Такі зміни були внесені Законом України від 22.09.2005 N 2901-IV "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей". Цей Закон набирав чинності з дня його опублікування, тобто з 01.01.2006.

У пункті третьому розділу I згаданого Закону зазначено, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць з 01.04.2006 складає, для дітей віком до 6 років - 410 гривень, дітей віком від 6 до 18 років - 527 гривень.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (стаття 191 Сімейного кодексу України).

Умови і порядок виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".