Департаментом державної виконавчої служби з метою оптимізації виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій повідомляється наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження (частина перша статті 45 Закону).

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір (частина перша статті 46 Закону).

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою (пункт 8 частини другої статті 3 Закону).

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно абзацу шостого статті 1 вказаного Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Порядок порушення провадження у справі про банкрутство визначено статтею 11 вищезазначеного Закону.