Департаментом державної виконавчої служби з метою оптимізації виконання рішень судів про стягнення аліментів повідомляється таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Порядок стягнення аліментів визначено статтею 74 Закону.

У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності (частина друга статті 88 Закону).

Зазначена норма кореспондується із статтею 164 Кримінального кодексу України, якою передбачено притягнення особи до відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), про що судом приймається відповідне рішення.

Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України у листі від 01.01.2003 узагальнено судову практику у справах про злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

Зокрема, у даному листі зазначено, що розглядаючи справи про злочини, покарання за які передбачені статтею 164 Кримінального кодексу України (далі - КК), суди стикаються з труднощами у застосуванні цієї статті.

Передусім це стосується визначення такої обов'язкової ознаки злочину, як злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Поширеними є випадки, коли суди, засуджуючи осіб за статтею 164 КК, не зазначають, у чому саме полягає злісний характер ухилення від сплати аліментів.