Міністерство юстиції України розглянуло <...> лист <...> та повідомляє таке.

Законом України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV внесено зміни до статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", якими визначено, що фінансування спорудження об'єктів житлового будівництва, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Статтею 5 Цивільного кодексу України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, дія Закону України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV поширюється тільки на ті відносини, як виникли після набуття ним чинності (з 14 січня 2006 року). А тому до договорів про пайову участь у споруджені об'єктів будівництва, укладених до 14 січня 2006 року, не може бути застосовано положення частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог стосовно того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.