У зв'язку з питаннями, що виникають у нотаріальній практиці при застосуванні окремих положень чинного законодавства, Міністерство юстиції України повідомляє наступне.

Відповідно до статей 177, 190 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс), об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої у порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Зміст, гарантії та способи захисту особистих немайнових прав визначено главами 20, 21 Кодексу.

До особистих немайнових прав, зокрема, відносяться права, що належать кожній фізичній особі від народження або за законом та пов'язані з можливістю фізичної особи вільно, на власний розсуд, визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. Фізична особа не може відмовитися від цих прав, а також не може бути їх позбавлена.

Особисті немайнові права не мають економічного змісту, а тому неможливо визначити їх грошову вартість.

Особисті немайнові права не можуть передаватися, відчужуватися і бути об'єктами цивільного обігу. Виходячи з положень частини першої статті 100 Кодексу, фізична особа не може, наприклад, продати своє особисте право брати участь у господарських товариствах, що фактично означало б для неї заборону надалі засновувати господарські товариства, купувати акції акціонерних товариств тощо. Саме тому право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.