- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Роз"яснення
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Р О З' Я С Н Е Н Н Я
Начальнику Головного
управління юстиції
Міністерства юстиції України
в Автономній Республіці
Крим,
начальникам обласних,
Київського
та Севастопольського міських
управлінь юстиції
Щодо порядку сплати ПДВ при реалізації арештованого майна
У зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України звернень регіональних управлінь юстиції з приводу надання роз'яснення порядку сплати податку на додану вартість при реалізації органами державної виконавчої служби через спеціалізовані організації арештованого державними виконавцями майна боржників, Мін'юст України повідомляє наступне.
Відповідно до статті
1 Закону України
"Про державну виконавчу службу" та статті
2 Закону України
"Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішень) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Одним із заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України
"Про виконавче провадження", є звернення стягнення на майно боржника. Згідно статті 50 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до частини першої статті 61 вказаного
Закону, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині п'ятій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та комісійних засадах.
Арешт може застосовуватись з метою: забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; виконання рішення про конфіскацію майна боржника; виконання ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Слід зазначити, що при накладенні арешту на майно право власності (володіння) на нього продовжує належати боржнику. Статтею 59 вищезазначеного
Закону передбачений порядок звільнення майна з під арешту, після чого право власності відповідної особи на таке майно поновлюється у повному обсязі.
Окремим етапом процедури звернення стягнення на майно боржника є вилучення такого майна з його подальшою передачею на реалізацію.
При цьому, таке вилучення майна та передача його на реалізацію здійснюється державним виконавцем виключно на підставі вимог відповідного виконавчого документа.
Згідно вимог статей
655,
658 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (
стаття 658 ЦК України).
Витребування майна не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень (
стаття 388 згаданого Кодексу).
Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99
N 42/5 та зареєстровано в Мін'юсті України 19.07.99 за N 480/3773 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.2 цього
Порядку реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.
Згідно пункту 3.1 зазначеного
Порядку, орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна. Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна визначається за погодженням сторін, але не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 20% від суми реалізації арештованого майна.
Аналогічна норма передбачена Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99
N 68/5 та зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.99 за N 745/4038 (із змінами та доповненнями).
Згідно з пунктом 3.1 цього
Положення, орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна. Розмір такої винагороди визначається за погодженням сторін.
Що стосується реалізації конфіскованого майна, у тому числі майна вилученого митними органами, то реалізація майна даної категорії здійснюється відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98
N 1340 (із змінами та доповненнями) та Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002
N 985 (із змінами та доповненнями), згідно яких спеціалізована організація здійснює реалізацію майна шляхом проведення прилюдних торгів, аукціонів, а також на комісійних та інших договірних началах.
Згідно з цивільно-правовим договором спеціалізована організація лише здійснює реалізацію арештованого майна за дорученням органів державної виконавчої служби за винагороду за надані послуги з реалізацій арештованого майна.
В свою чергу, Законом України від 25.03.2005
N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" внесено зміни, зокрема, до Закону України
"Про податок на додану вартість".
Вищезазначеними змінами передбачено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів тощо.
................Перейти до повного тексту