У зв'язку з надходженням до Міністерства юстиції України звернень юридичних осіб стосовно порядку виконання рішень у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, Мін'юстом України зазначається наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 34 вказаного Закону визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Так, пункт 8 частини першої вказаної статті Закону передбачає, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 36 згаданого Закону у даному випадку виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню до розгляду питання по суті.

Поряд з цим, частина 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає перелік вимог кредиторів, на яких не поширюється дія мораторію, а саме: на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Таким чином, виконавчі провадження по виконанню рішень щодо стягнення заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника зупиненню не підлягають.

Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 цього Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Разом з цим, частиною 2 цієї статті Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Однак, слід зазначити, що поняття "погашені вимоги" встановлене тільки для цілей застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і може застосовуватись тільки в рамках процедури банкрутства.

Згідно із абзацом двадцять п'ятим статті 1 вищезгаданого Закону погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Враховуючи виникнення в судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з метою однакового застосування норм Закону, Президією Вищого господарського суду України було надано рекомендації від 04.06.2004 N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".