У Міністерстві юстиції України розглянуто <...> лист щодо подання податкової декларації фізичними особами для отримання податкового кредиту та повідомляється.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про податок на доходи фізичних осіб" далі - Закон).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону передбачено право платника податку на податковий кредит.

Так, згідно з цим пунктом платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Відповідно до пункту 5.5 цієї статті Закону центральний податковий орган видає інструкцію з питань застосування норм цієї статті та провадить безоплатні роз'яснення порядку документального підтвердження прав на податковий кредит та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо, забезпечує безоплатне надання бланків декларацій з цього податку, інших розрахунків, передбачених цим Законом, податковими органами за першим запитом платника цього податку.

Статтею 18 Закону встановлено порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) (далі - декларація).

Згідно з підпунктом "б" пункту 18.1 цієї статті декларація подається платником податку, який має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Відповідно до пункту 18.9 цієї ж статті Закону форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов:

- загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

- декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

- розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися в додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

- декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

- декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.