У зв'язку із набуттям чинності нової редакції статті 109 Житлового кодексу УРСР, а також з метою виключення випадків порушення державними виконавцями норм чинного законодавства при виконанні рішень про виселення боржника, Міністерством юстиції України повідомляється наступне.

Згідно вимог статті 109 Житлового кодексу УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.

Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Крім того, відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено повноваження прокурора, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор не уповноважений виносити санкції щодо виселення осіб у адміністративному порядку.

Згідно пункту 6 частини другої цієї статті Закону прокурор у межах компетенції має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Тобто, враховуючи викладене, прокурор вправі звернутись до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також відповідного комунального підприємства стосовно виселення осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Умови і порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).