У зв'язку із запитами щодо правової ситуації у сфері державних закупівель центральними органами виконавчої влади Міністерство юстиції роз'яснює: Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій.

Так, Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) визначені повноваження Тендерної палати України, зокрема.

1. У сфері опублікування інформації щодо державних закупівель Тендерна палата України:

- видає інформаційний бюлетень, в якому замовник зобов'язаний оприлюднити, зокрема, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників. Причому процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї, а редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, зобов'язана перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет. У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, має право не приймати оголошення для публікації.

Таким чином, Тендерна палата України може безпосередньо впливати на затягування або блокування процесу здійснення замовником закупівель, не приймаючи оголошення для публікації;

- на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті.

Тобто Тендерна палата України фактично має право вирішувати, які спеціалізовані друковані засоби масової інформації, міжнародні видання та інформаційні системи у мережі Інтернет, відповідають вимогам Закону, що в свою чергу означає, в яких саме виданнях дозволяється оприлюднення інформації щодо державних закупівель;

- замовник протягом 10 календарних днів після укладення договору про закупівлю або після прийняття рішення про відміну процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону або визнання їх такими, що не відбулися, має опублікувати в інформаційному бюлетені / у міжнародному інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, оголошення про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону.

2. Статтею 4-2 Закону встановлена обов'язковість оприлюднення інформації щодо закупівель у інформаційній системі у мережі Інтернет. При цьому оприлюднення відбувається на підставі регламенту інформаційної системи. На сьогоднішній день інформаційна система функціонує при Тендерній палаті України. Якщо детально розглядати питання оприлюднення інформації, то виникає цілий ряд висновків, які мають негативні наслідки такого оприлюднення. Зокрема, стосовно вартості розміщення інформації, яка коливається від 400 - 800 гривень, що призводить до невиправданих витрат коштів державного бюджету на оплату послуг інформаційної системи і як наслідок до подорожчання процедури закупівлі. По-друге, стягнення плати за користування інформаційною системою суперечить положенням статті 17-2 Закону, яка передбачає, що Тендерна палата є неприбутковою організацією і не має права надавати будь-які платні носії.

3. Під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, замовник до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додає: 1) копії оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про проведення, попередньої кваліфікації, оголошення щодо цінових пропозицій (котирувань), оголошення (повідомлення), оголошення про результати торгів, що були опубліковані в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; 2) копії оголошення про заплановану закупівлю та про результати торгів, що були опубліковані у міжнародному інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України (якщо вартість договору перевищує суму, передбачену частиною третьою статті 8 Закону (для товарів - 200 тисячам євро; для послуг - 300 тисячам євро; для робіт - 4 мільйонам євро)).

4. У разі виявлення порушень у сфері державних закупівель, які були допущені замовником або Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель (далі - Комісія), або контролюючими органами, а також у разі прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, Тендерна палата України має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень або висновків Комісії, рішень, дій або бездіяльності замовника, контролюючих органів або підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам Закону, з одночасним наданням до суду відповідного висновку щодо порушення питання. Причому копію позовної заяви Тендерна палата України надсилає до Державного казначейства України (обслуговуючого банку), які з моменту її надходження зобов'язані не здійснювати платежі з рахунку замовника згідно з узятим зобов'язанням за договором, укладеним за результатами процедури, яка оскаржується.