Сьогодні в Україні діє солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах здійснення виплат пенсій за рахунок поточних надходжень коштів від працездатного населення до Пенсійного фонду України. Несплата страхових внесків призведе до розбалансування його бюджету, що в свою чергу поставить під загрозу своєчасну та в повному обсязі виплату пенсій.

З метою забезпечення принципів рівноправності застрахованих осіб щодо виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також соціальних гарантій суб'єктів підприємницької діяльності Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (набрав чинності з 17.07.2010 р.) передбачено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.

Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, виплачуються у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом.