У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> звернення та повідомляється.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" (із змінами, внесеними Законом України від 19 травня 2009 року N 1343-VI та Законом України від 10 березня 2010 року N 1959-VI) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Оскільки статтею 19 Закону України "Про відпустки" чітко не визначена сукупність декількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад 7 календарних днів (з 01.01.2010 р. понад 10 календарних днів), Мінпраці разом з Мін'юстом та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у серпні 2007 року було проведено правову експертизу цього питання, в результаті якої визнано правомірним вважати кожну підставу, визначену частиною першою цієї статті, окремою підставою, а саме:

- жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;

- жінка, яка має дитину-інваліда;

- жінка, яка усиновила дитину;

- одинока мати;