На додаток до листа Мінпраці від 10.03.2009 N 2505/0/14-09/021 стосовно надання роз'яснення щодо укладання трудового договору з іноземцями за законодавством держав - членів Європейського Союзу (Республіка Польща, Чеська Республіка, Австрійська Республіка, Італійська Республіка, Королівство Іспанія) Міністерство праці та соціальної політики України надає додаткову інформацію з означених питань, що надійшла від Міністерства закордонних справ (лист МЗС від 26.03.2009 N 71/ОКЗ/14-500-23973).

I. Правова база з питання працевлаштування іноземців в Республіці Польща:

- Закон "Про внесення змін до Закону про стимулювання працевлаштування та суб'єктів на ринку праці та інших законів" від 18 грудня 2008 року (Збірник Законів РП N 6, п. 33);

- Закон "Про стимулювання працевлаштування та суб'єктів на ринку праці" від 20 квітня 2004 року (Збірник Законів РП N 69, п. 415 з подальшими змінами) - зокрема, ст. 2 і 87 - 90;

- Закон "Про іноземців" від 13 червня 2003 р. (Збірник Законів РП N 234 від 2006 р., п. 1694 з подальшими змінами) - зокрема, ст. 25 - 32;

- Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про визначення випадків, за яких дозвіл на працю іноземця видається без врахування окремих умов видачі дозволів на працю іноземців" від 1 лютого 2009 р. (Збірник Законів РП N 16, п. 85);

- Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про порядок видачі дозволів на працю" від 1 лютого 2009 р. (Збірник Законів РП N 16, п. 84);

- Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про внесення змін до Розпорядження в справі виконання іноземцями праці без необхідності отримання дозволу на працю" від 2 лютого 2009 р. (Збірник Законів N 21, п. 114);

- Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про суми оплат, які вносяться у зв'язку із подачею заяви на видачу дозволу на працю для іноземця" від 17 жовтня 2007 р. (Збірник Законів РП N 195, п. 1409);

- Воєводська внутрішня нормативна база (положення) в справі видачі дозволів на працю для іноземців.

II. Базові критерії та принципи у питанні працевлаштування іноземців:

1. Іноземець - це особа, яка не має польського громадянства (ст. 2 п. 1 пп. 7 Закону РП "Про стимулювання працевлаштування та суб'єктів на ринку праці");

2. Дозвіл стосується виконання праці іноземцем. Виконання праці - працевлаштування, виконання іншої оплачуваної праці, або виконання функцій в правлінні юридичних осіб, які внесені до реєстру підприємців (KRS) або є товариствами із залученим капіталом.

Форми виконання праці:

- працевлаштування/інша укладена угода з польським суб'єктом;

- відрядження закордонним працедавцем до Польщі іноземця з метою надання ним послуг;

- відрядження з іншою метою ніж надання послуг на період понад 30 днів протягом року;

- виконання функцій в правлінні суб'єкту господарювання на території Польщі.

3. Головною умовою працевлаштування є те, що іноземець для виконання праці на території Польщі повинен мати дозвіл, виданий воєводою відповідного регіону.

Водночас, певні категорії іноземців звільнені від обов'язку оформлення дозволу на працю (cm. 87 п. 1 Закону РП про стимулювання працевлаштування та суб'єктів на ринку праці), зокрема:

- громадяни країн - членів ЄС, інших країн ЄЕП, Швейцарії та члени їх сім'ї;

- особи, які мають дозволи на поселення на території Польщі;

- особи, які мають дозволи довготермінового резидента ЄС на проживання на території Польщі;

- особи, які мають статус довготермінового резидента ЄС в іншій країні ЄС, і оформляють дозвіл на проживання на визначений час у зв'язку з, наприклад, наміром виконання праці/господарської діяльності (cm. 53 п. 1 пп. 13 Закону РП про іноземців);

- біженці та особи, які користуються тимчасовою охороною або мають дозвіл на т. зв. "толерантне проживання";

- особи, звільнені від обов'язку отримання дозволу на підставі окремих нормативних документів (насамперед, Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про внесення змін до Розпорядження в справі виконання іноземцями праці без необхідності отримання дозволу на працю" від 2 лютого 2009 р.);

- особи, які мають дозволи на працю та легально перебувають на території РП;

- громадяни країн, які не є членами ЄЕП (якщо така країна уклала угоду про вільний рух осіб з ЕС).

4. Для отримання дозволу з клопотанням звертається працедавець - польський або іноземний (у випадку відрядження), а не сам працівник.

5. Дозвіл видається воєводою відповідного регіону.

6. Воєвода видає дозвіл, якщо:

- величина заробітної плати, обумовлена в трудовому контракті з іноземцем, не буде меншою від заробітної плати працівника, який виконує таку ж працю на аналогічній посаді;

- отримає від старости відповідного повіту (адміністративно-територіальна одиниця РП) інформацію про відсутність можливості забезпечення кадрових потреб працедавця, враховуючи реєстри безробітних і осіб, які шукають працю.

Вищезгадані умови не застосовуються до іноземця, який:

- є членом сім'ї працівника дипломатичного представництва, консульської установи, міжнародної організації або її представництва, і який виконує працю на території РП на підставі положень міжнародних угод чи договорів;

- виконує приватну домашню працю у працівників дипломатичних представництв, консульських установ, міжнародних організацій або їх представництвах;

- підпадає під положення правових актів, виданих органами, визначених Угодою між ЕС та Туреччиною, підписаною в Анкарі 12.09.63 р.

Умова отримання згоди старости також не стосується наступних категорій іноземців:

1) іноземця, який уповноважений представляти закордонного підприємця у його філії чи представництві, що знаходиться на території Польщі;

2) громадянина держави, що межує з Республікою Польща або держави, з якою Польща співпрацює в сфері трудової міграцій в рамках партнерства між такою державою і Європейським Союзом, і який виконує працю по догляду або домашню працю на користь фізичних осіб в домашньому господарстві;

3) громадянина держави, що межує з Республікою Польща або держави, з якою Польща співпрацює в сфері трудової міграцій в рамках партнерства між такою державою і Європейським Союзом, який до моменту подачі клопотання про отримання дозволу на працю виконував у період не менше ніж 3 місяці працю для цього ж суб'єкта на підставі підтвердження працедавця про намір працевлаштування, зареєстрованого у повітовому управлінні праці за місцем проживання або знаходження суб'єкту, який подає таке підтвердження, - за умови представлення зареєстрованого підтвердження і довідки про працевлаштування або трудового контракту, а також копій документів, підтверджуючих оплату соціальних внесків, якщо це вимагалося у зв'язку з виконанням праці (положення актуальне до 31 грудня 2010 р.);

4) іноземця - спортивного тренера або спортсмена, який виконує працю на користь спортивних клубів і інших суб'єктів, статутна діяльність яких включає розвиток фізичної культури і спорту;

5) лікаря і лікаря-стоматолога, який проходить стажування або ординатуру, на підставі положень про ординатуру лікарів і лікарів-стоматологів.

III. Процедура отримання дозволу на працю в Польщі (основні принципи):

- дозвіл на працю видається на підставі письмової заяви суб'єкта, який надає працю іноземцю, а також інших документів, передбачених чинним законодавством РП з питань працевлаштування;

- дозвіл видається на визначений період, максимально на 3 роки з можливістю подальшого продовження і максимально на 5 років - для іноземців, які виконують функції в правлінні юридичної особи;

- дозвіл на працю може бути продовжений на підставі письмової заяви суб'єкта, який надає працю іноземцю, складений не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення дозволу.

Типи дозволів:

A - стосується іноземця, який виконує працю на території Республіки Польща на основі трудового контракту з суб'єктом, що знаходиться на території Польщі;

B - стосується іноземця, який виконує функції в правлінні юридичної особи, зареєстрованої в реєстрі підприємців, або товаристві із залученим капіталом, протягом періоду більшого за 6 місяців впродовж наступних 12 місяців;

C - стосується іноземця, який відряджений до філії або відділення закордонного суб'єкта, що знаходиться на території Польщі, на період понад 30 днів в календарному році;

D - стосується іноземця, який виконує працю у закордонного працедавця, що не має відділення чи філії на території Польщі, і який відряджений до Польщі цим працедавцем з метою надання послуг тимчасового характеру або іншого спеціального (експортні послуги);

E - стосується іноземця, який відряджений до Польщі закордонним працедавцем на період більший ніж 3 місяці впродовж наступних 6 місяців з іншою метою, ніж вказано в пунктах B - D.

IV. Величина оплат за видачу дозволу на працю:

- Заява про отримання дозволу на працю на термін до 3 місяців - 50 пол. зл. (близько 15 дол. США);

- Заява про отримання дозволу на працю на термін більше 3 місяців - 100 пол. зл. (близько 30 дол. США);

- Заява про отримання дозволу на працю для працівника, відрядженого до Польщі з метою надання експортних послуг - 200 пол. зл. (близько 60 дол. США);

- Заява на продовження терміну дії дозволу на працю - 50% від вищеподаних сум відповідно.

V. Найбільш суттєві категорії осіб, які звільняються від необхідності оформлення дозволу на працю (на підставі Розпорядження Міністра праці та соціальної політики РП "Про внесення змін до Розпорядження в справі виконання іноземцями праці без необхідності отримання дозволу на працю" від 2 лютого 2009 р.):

- викладачі іноземних мов або особи, які проводять заняття іноземною мовою, і виконують роботу в рамках міжнародних угод і домовленостей, стороною яких є Республіка Польща;

- іноземці, які виконують працю в початкових школах, школах або інших установах, визначених положеннями законодавства в сфері освіти, або у волонтерських центрах праці;

- іноземці, які виконують працю в закладах підготовки вчителів, визначених положеннями чинного законодавства РП про систему освіти;

- іноземці, які викладають не більше 30 днів протягом календарного року (читають лекції або проводять презентації) в сфері, яка має виняткову наукову або мистецьку цінність;

- студенти денної (стаціонарної) форми навчання, що проводиться в РП у період з липня по вересень;

- студенти, які виконують роботу в рамках професійних стажувань, на проходження яких їх направляють організації, що є членами міжнародних об'єднань студентів;

- студенти, в рамках співробітництва державних служб зайнятості та їх закордонних партнерів;

- випускники польських післядипломних шкіл або вищих навчальних закладів, або докторантських навчань при польських навчальних закладах;

- іноземці, які працюють як наукові співробітники в установах, визначених положеннями про дослідницькі одиниці та центри розвитку;

- громадяни країн, що межують з Республікою Польща, або країн, з якими Польща співпрацює в сфері трудової міграції, - які виконують працю у період, що не перевищує 6 місяців протягом 12 місяців на підставі підтвердження суб'єкта (працедавця) про намір працевлаштування, зареєстрованого у повітовому управлінні праці за місцем проживання або знаходження суб'єкта, що складає таке підтвердження;

- громадяни країн, що межують з Республікою Польща, або країн, з якими Польща співпрацює в сфері трудової міграції, - які перебувають на території Польщі на підставі дозволу на тимчасове проживання (виданого у зв'язку із виконанням праці) - якщо такі особи виконують в рамках даного дозволу іншу працю (ніж та, що була підставою для видачі дозволу) на підставі підтвердження суб'єкта (працедавця) про намір надання їм іншої праці ніж та, що була причиною видачі дозволу, зареєстрованого у повітовому управлінні праці за місцем проживання або знаходження суб'єкта, що складає таке підтвердження.

Водночас, відсутність необхідності отримання дозволу не означає відсутність необхідності наявності візи з правом до праці. Іноземець, який подає до консульської установи РП візову анкету, додає письмове підтвердження працедавця про намір його працевлаштування.

За Законом ЧР "Про трудову зайнятість" N 435/2004, іноземець є фізичною особою, яка не належить до громадянства країн - членів ЄС/ЄЕП та Швейцарії. Іноземцем є також особа без громадянства. Таким чином, громадяни країн - членів ЄС/ЄЕП та Швейцарії мають вільний доступ на ринок праці ЧР.

Водночас, члени сімей громадян країн - членів ЄС/ЄЕП та Швейцарії, резиденти ЧР або особи, яким надано притулок, у сфері працевлаштування мають правовий статус, тотожний статусу громадянина ЧР/ЄС.

Дозвіл на працевлаштування не вимагається від громадян "третіх країн" - резидентів іншої держави - члена ЄС, які перебувають на території ЧР на підставі довгострокової реєстрації з метою працевлаштування, якщо з дня реєстрації минуло понад 12 місяців.

Окремим категоріям іноземців оформлюється дозвіл без урахування ситуації на ринку праці: 1) іноземцям, які працевлаштовуються на визначений строк з метою підвищення кваліфікації за фахом на термін до року; 2) педагогічним та академічним співробітникам ВНЗ; 3) вченим-дослідникам НДІ тощо.

В інших випадках роботодавець та іноземець окремо подають клопотання про оформлення дозволу на працевлаштування.

Обов'язки іноземця:

1. вказати особисті дані (прізвище, ім'я, громадянство, ідентифікаційний номер ЧР /дату народження/, місце проживання);

2. адресу постійного місця проживання;

3. номер паспорта та назву органу його видачі;

4. дані роботодавця;

5. вид роботи, місце та період її виконання (інші дані, необхідні для виконання окремих видів робіт).

До клопотання додається фотокопія паспорта, висновок роботодавця, нотаріально засвідчений документ про професійну кваліфікацію, довідка про стан здоров'я. Адміністративний збір складає близько 20 євро (500 крон чеських).

Дозвіл на працевлаштування іноземець отримує особисто у відповідному (регіональному) підрозділі Центру зайнятості на території Чехії (або за посередництва агентства з працевлаштування), а візовий документ - на підставі цього дозволу (або підтвердження щодо участі в управлінні/капіталі юрособи ЧР /ЄС/, а також підтвердження про наявність житла /договір найму житла/ витяг з кадастру нерухомості/, довідки про відсутність судимості в Україні та ЧР, медичної довідки та діючого на території ЧР договору медичного страхування) у консульських установах ЧР.

Головним компетентним органом ЧР з оформлення дозволу на працевлаштування є регіональний підрозділ Центру зайнятості. Дозвіл на працевлаштування оформлюється за умови, якщо вакантне робоче місце зареєстровано у регіональному відділені та підтверджено відсутність кандидатів серед безробітних громадян Чехії з урахуванням необхідної кваліфікації. Міністерство праці та соціальних справ ЧР надало доступ всім бажаючим до електронної бази даних мережі державних Центрів зайнятості щодо вакансій в ЧР (веб-сторінка ведеться чеською, англійською та українською мовами).

Після прибуття до Чехії на місце роботи працедавець зобов'язаний працевлаштувати іноземця. У разі несплати роботодавцем внесків соціального та медичного страхування іноземець не матимете права на пенсію за відпрацьований за кордоном період часу, а також буде змушений оплачувати надані медичні послуги. Також протягом трьох днів після приїзду трудовому мігранту необхідно зареєструватися у відділенні поліції ЧР у справах іноземців та прикордонно-міграційного контролю.

Віза з метою працевлаштування має декілька суттєвих обмежень: працевлаштування в рамках трудового договору дозволено на адміністративній території району, де видано дозвіл. Тобто, дозвіл на працевлаштування є дійсним для виконання робіт у конкретного роботодавця, з урахуванням виду та місця трудової діяльності. Такий дозвіл оформлюється на термін до року, а візовий документ з правом трудової діяльності - до двох років. Якщо іноземець відряджається роботодавцем для виконання робіт за межами місця працевлаштування на строк понад 30 календарних днів, необхідно оформити наступний дозвіл. Відрядження до 30-ти календарних днів передбачає письмове інформування з боку роботодавця відповідного підрозділу Центру зайнятості за місцем виконання робіт.

Дозвіл на працевлаштування містить відомості щодо особистих даних іноземця, місце виконання та вид роботи, дані роботодавця, термін дії дозволу, інші дані, необхідні для виконання окремих видів роботи. Дозвіл є необхідним для участі іноземця у будь-яких видах трудових відносин (сумісництво, укладення договору на виконання робіт, про трудову діяльність тощо).

Отже трудовий договір оформлюється на підставі дозволу на працевлаштування та відповідно до візового документа з метою працевлаштування відповідно до вищезгаданих критеріїв.

Якщо іноземець вирішить звільнитися або змінити місце роботи (вид роботи), за законом він зобов'язаний переоформити дозвіл на працевлаштування або залишити територію ЧР. Розрізняються угода про трудову діяльність та угода про виконання робіт, що укладається у разі, якщо передбачуваний обсяг робіт (замовлення) у одного роботодавця не перевищуватиме 100 годин протягом календарного року.

Іноземний роботодавець (не резидент ЧР) не зобов'язаний оформлювати дозвіл на працевлаштування іноземців. Працедавець-резидент ЧР, до якого відряджаються робітники іноземного роботодавця (наприклад, з метою реалізації договору), оформлює дозвіл на працевлаштування та перебування іноземців на території ЧР.

Дія візи з метою працевлаштування (терміном дії - до двох років) не припиняється зі звільненням. У випадку втрати місця роботи іноземець має 60 днів для пошуку нового (у попередній редакції, якщо трудові відносини завершуються, за законом припиняється дія дозволу на перебування з метою працевлаштування). На цей період повинен бути оформлений договір медичного страхування.