1. Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. N 1266, із змінами (далі - Порядок) й, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з першого до першого числа місяця з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду (абзац п'ятий пункту 4 Порядку) , і для розрахунку страхових виплат суми матеріальної допомоги, винагороди за вислугу років та премії, які були нараховані в цих місяцях, не можуть бути враховані.

Згідно з абзацом другим пункту 9 Порядку у разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (зокрема, через тимчасову непрацездатність) пропорційно відпрацьованому часу для обчислення середньої заробітної плати враховуються заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, не передбачені актами законодавства або провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.