Цей Порядок розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 1996 року N 19 "Про надання державної грошової допомоги деяким категоріям пенсіонерів".

1. Державна грошова допомога призначається і виплачується з 1 січня 1996 року таким категоріям громадян:

1) одиноким непрацюючим громадянам, які досягли пенсійного віку, передбаченого законодавством України, в тому числі громадянам, пенсії яким призначені на пільгових умовах, із зниженням пенсійного віку та за статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" незалежно від віку;

2) одиноким непрацюючим громадянам, які визнані інвалідами 1 або 2 групи;

3) сім'ям, що складаються із одиноких непрацюючих громадян, які досягли пенсійного віку, встановленого законодавством України, або визнані інвалідами 1 чи 2 групи.

До числа одиноких громадян відносяться громадяни, в тому числі подружжя, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

Визначення кола осіб, які відносяться до родичів, здійснюється на підставі Кодексу про шлюб і сім'ю України (ст.ст.32, 58, 81) та Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (ст.47).

Вказана допомога не виплачується громадянам, які перебувають на повному державному утриманні, а також дітям, допомога яким передбачена Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

2. Державна грошова допомога призначається громадянам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, середньомісячний сукупний доход яких на одного члена сім'ї за три попередні місяці перед місяцем звернення за допомогою не досягав величини вартості межі малозабезпеченості - 4800 тис. карбованців.

Якщо розмір пенсії підвищувався за рішеннями Уряду, то він коригується на коефіцієнт, який визначається у кожному випадку індивідуально.

Коефіцієнт коригування розміру пенсії обчислюється як частка від ділення розміру пенсії, що діє у місяці звернення за допомогою, на середньомісячний розмір пенсії за три попередні місяці.

3. У разі, коли середньомісячний доход кожного з членів сім'ї не досягає встановленої величини вартості межі малозабезпеченості, державна грошова допомога визначається як різниця між величиною вартості межі малозабезпеченості і розміром середньомісячного доходу кожного члена сім'ї за три попередні місяці, зкоригованого відповідно до пункту 2.

У випадках, коли у одного із членів сім'ї середньомісячний доход перевищує встановлену величину вартості межі малозабезпеченості, але середньомісячний сукупний доход на одного члена сім'ї не досягає вартісної величини межі малозабезпеченості, державна грошова допомога призначається на члена сім'ї, у якого середньомісячний доход нижче встановленої величини вартості межі малозабезпеченості, і визначається як різниця між цією величиною і розміром середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї.

Розмір державної грошової допомоги разом з пенсією та іншими доходами (виходячи із середньомісячного доходу за три попередні місяці) не може перевищувати встановленої величини вартості межі малозабезпеченості.

Максимальний розмір державної грошової допомоги на кожного члена сім'ї не може перевищувати 1500 тис. карбованців.