Відповідно до Закону України N 35/95-ВР від 27 січня 1995 року "Про внесення доповнень до статті 67 Кодексу законів про працю України" у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП України) збігаються з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування (16 лютого 1995 р.).

Виходячи з цього та, враховуючи що:

робота не провадиться на підприємствах, в установах, організаціях у святкові дні і дні релігійних свят, передбачених статтею 73 КЗпП України;

нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50), а для окремих категорій працівників скорочена тривалість робочого часу (стаття 51 цього Кодексу 322-08);

9 січня 1995 року Указом Президента України від 4 січня 1995 року N 13 оголошено неробочим днем, норма робочого часу на рік при 40-, 39-, 36-, 33-, 30-, 24- і 18-годинному робочому тижнях відповідно становить 1998, 1955, 1805, 1655, 1505, 1204 і 903 години (див. додаток).

Норма робочого часу розрахована за календарем шестиденного робочого тижня з вихідним днем у неділю і з тривалістю роботи напередодні вихідного (неділі) 5 годин (частина друга статті 53 КЗпП України) .

Графіки роботи, що складаються на відповідний обліковий період, повинні забезпечити збереження цієї норми незалежно від режиму робочого часу (порядку і правил чергування робочих і вихідних днів, тривалості щоденної роботи, її початку і закінчення).

У разі, якщо тривалість робочого часу протягом п'яти робочих днів (змін) при п'ятиденному робочому тижні забезпечує збереження її тижневої норми, передбаченої статтями 50 і 51 КЗпП України, норма робочого часу на відповідний період визначається власником або уповноваженим ним органом залежно від конкретної тривалості щоденної роботи (зміни), визначеної правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть установити меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством (частина друга статті 50 КЗпП України), з оплатою за невідпрацьований час за рахунок підприємства, організації.

Роз'яснення Міністерства праці України "Про норму тривалості робочого часу на 1995 рік" від 29 вересня 1994 р. N 06-3555 вважати таким, що втратило чинність.