На численні запити, що надходять після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" від підприємств, організацій, установ та місцевих органів державної служби зайнятості щодо збереження пільг і компенсацій вивільнюваним працівникам згідно зі ст.49-3 Кодексу законів про працю України, Міністерство праці та соціальної політики роз'яснює.

При прийнятті Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" у підпункті "д" пункту 1 статті 4 виключені слова "збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування", оскільки підпунктом "б" пункту 1 статті 26 цього Закону передбачено, що працівники, трудовий договір з якими було розірвано на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення, мають право одержувати допомогу по безробіттю у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів.

Зазначена норма передбачає перекладення фінансового тягаря по виплаті середньої заробітної плати протягом двох місяців вивільнюваним працівникам з підприємств на державний фонд сприяння зайнятості населення.

Виходячи з того, що норма підпункту "б" пункту 1 статті 26 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" вводиться в дію з 1 січня 1999 року, то протягом 1998 року діє порядок, встановлений статтею 49-3 Кодексу законів про працю України щодо виплат вивільнюваним працівникам середньої заробітної плати за другий та третій місяці на період працевлаштування.