Міністерство праці та соціальної політики України в рамках здійснення державного нагляду за діяльністю фондів соціального страхування, Державний департамент з нагляду за охороною праці, до повноважень якого віднесено роз'яснення вимог Закону України "Про охорону праці", повідомляють.

З 1 квітня 2001 року на території України набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон). Слід зазначити, що страхові тарифи більшості підприємств перевищують виплати підприємств, які вони здійснювали на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, на медичну та соціальну допомогу, в тому числі і сплату штрафів, передбачених Законом України "Про охорону праці".

Поряд з цим розмір відшкодувань шкоди потерпілим зменшено (не сплачується одноразова допомога потерпілим на виробництві, які знаходились на лікарняному, не сплачуються відшкодування моральної шкоди постраждалим, які втратили професійну працездатність, і сім'ї в разі смерті потерпілого, зменшено розмір одноразової допомоги в разі втрати професійної працездатності).

Зазначеним Законом за умови збільшення тарифів і зменшення відшкодування шкоди запроваджено економічний важіль впливу на роботодавця за високий рівень травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Відповідно до статті 47 Закону розмір страхового внеску може бути збільшено на 50 % від страхового тарифу або підприємство віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва.

Враховуючи те, що статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підвищення розміру страхових внесків є фінансовим важелем впливу на підприємство, застосування додаткових фінансових санкцій у вигляді штрафів за нещасні випадки на виробництві є порушенням вимог Конституції.