Нормативи чисельності призначено для визначення оптимальної чисельності працівників структурних підрозділів головних управлінь праці та соціального захисту населення під час складання штатних розписів.

Збірник містить нормативи чисельності працівників головних управлінь та умови формування організаційної структури підрозділів.

В основу розробки нормативів чисельності покладено:

- результати проведених досліджень та аналіз витрат часу на роботи, що виконуються працівниками відділів (підрозділів) Головного управління Донецької області;

- дані вивчення, узагальнення та оцінки різних нормативно-методичних документів, що належать до трудової діяльності працівників Головного управління;

- дані фотографій робочого дня працівників відділів (підрозділів) Головного управління;

- дані статистичної звітності: про чисельність одержувачів допомоги, субсидій, ветеранів війни, пенсіонерів, інвалідів тощо по областях України; про чисельні значення факторів, що впливають на обсяг і трудомісткість робіт, які виконують працівники Головного управління;

- результати аналізу організації робочих місць з урахуванням передового досвіду роботи головних управлінь праці та соціального захисту населення;

- дані про структуру та чисельність працівників головних управлінь праці та соціального захисту населення;

- положення про відділи (підрозділи) головних управлінь та посадові інструкції працівників.

Під час розроблення збірника було використано:

Нормативные материалы по нормированию труда. - М.: Экономика, 1986.

Нормирование труда служащих. Методические рекомендации. - М.: НИИ труда, 1979.

Построение аппарата управления министерств и ведомств. - М.: НИИ труда, 1979.

Межотраслевые методические рекомендации по разработке нормативных материалов для нормирования труда в непроизводственных отраслях народного хозяйства. - М.: Экономика, 1988.

Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. - Київ: "Соцінформ", 1999.

Статистичний щорічник України за 1995 рік. Міністерство статистики України / Відп. за вип. В.В.Самченко. - Київ.: Техніка, 1996.

Інформаційно-статистичний бюлетень. Спецвипуск до розширеної колегії Мінпраці. Управління комплексного аналізу та стратегічного планування / відп. за вип. С.Вегера, Р.Семенець, Н.Войцехівська. - Київ.: Міністерство праці та соціальної політики України, 2001.

Управління й відділи (підрозділи) головних управлінь праці та соціального захисту населення виконують функції управління. Розподіл структурних підрозділів за функціями управління обумовлюється в положеннях про підрозділи та в посадових інструкціях виконавців. До складу Головного управління повинно входити не менше як два управління, які забезпечують реалізацію державної політики в окремо визначеній сфері діяльності.

Збірник складається із загальної та нормативної частин. Загальна частина містить методику розроблення та застосування нормативів чисельності працівників відділів (підрозділів) головних управлінь, а також опис організаційно-технічних умов праці, на які розраховано нормативи чисельності.

Нормативна частина складається із таких розділів:

Розділ 1 - Апарат управління.

Розділ 2 - Управління фінансів, бухгалтерського обліку та контролю.

Розділ 3 - Управління соціального обслуговування й захисту населення.

Розділ 4 - Управління соціальних гарантій і компенсацій, загальнообов'язкового державного страхування.

Розділ 5 - Управління праці та зайнятості населення.

Розділ 6 - Відділ (підрозділ) автоматизації та програмно-технічного забезпечення.

Розділ 7 - Обслуговуючі відділи (підрозділи).

Розділ 8 - Група технічного нагляду за капітальним будівництвом та ремонтом бюджетних установ і організацій.

Нормативи чисельності розроблено залежно від трудомісткості типового складу робіт, що виконуються, та факторів, що мають найбільший вплив на їх величину. За нормами часу згідно з обсягом типового складу робіт працівників відділів (підрозділів) Головного управління було визначено оптимальну трудомісткість робіт, що виконуються. Крім того, було використано та оброблено дані статистичної звітності.

Розрахунок загальної трудомісткості типового складу робіт, що виконуються працівниками відділів (підрозділів) Головного управління праці та соціального захисту населення, здійснювався за формулою:

Трудомісткість за типовими видами робіт визначалась за формулою:

Нормативна чисельність працівників відділів (підрозділів) Головного управління визначалась за формулою:

На основі трудомісткості типового складу робіт та даних статистичної звітності методом кореляційно-регресійного аналізу було визначено фактори, що мають найбільший вплив на трудомісткість робіт, що виконуються, і виведено розрахункові формули для розрахунку нормативної чисельності працівників відділів (підрозділів) Головного управління праці та соціального захисту населення.

Метод кореляційно-регресійного аналізу полягає в обробці витрат праці (трудомісткості робіт) за напрямками функцій, що виконуються шляхом установлення залежності чисельності працівників від відповідних факторів.

Для вибору найбільш суттєвих факторів, що впливають на чисельність, розраховується матриця коефіцієнтів парної кореляції. За величиною коефіцієнтів кореляції між факторами можна судити про їх зв'язок. При цьому близька до нуля абсолютна величина коефіцієнта кореляції показує незначний вплив цього фактора. Остаточний відбір факторів виконується в процесі крокового множинного регресійного аналізу з використанням стандартної комп'ютерної програми.

На основі чисельних значень факторів, що впливають на чисельність працівників, шляхом застосування методу математичної статистики для даної групи працівників будуються нормативні формули з кожного підрозділу Головного управління у вигляді степеневих (логарифмічних) або лінійних багатофакторних рівнянь регресії:

Вид функцій зв'язку між чисельністю й сукупністю факторів вибрано в процесі оброблення цих даних на комп'ютері за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з автоматичного розрахунку норм чисельності. За рівнянням регресії отримують розрахункові значення чисельності.

Нормативні карти чисельності розраховано за формулами залежно від факторів, що мають найбільший вплив на чисельність працівників відділу (підрозділу) Головного управління.

Методику розрахунку чисельності працівників кожного відділу (підрозділу) Головного управління праці та соціального захисту населення наведено у відповідних розділах збірника.

Головне управління праці та соціального захисту населення (далі - управління) є структурним підрозділом обласної держадміністрації, що утворюється головою обласної держадміністрації, який є підзвітним та підконтрольним голові держадміністрації та Міністерству праці та соціальної політики України.

Управління в своїй діяльності керується Конституцією й Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, розпорядженнями голови обласної держадміністрації та актами відповідних органів місцевого самоврядування.

Основними завданнями управління є:

- забезпечення реалізації державної політики в сфері соціально-трудових відносин, оплати, належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення;

- забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, зайнятість, загальнообов'язкове державне страхування, пенсійне забезпечення та соціальний захист населення;

- сприяння ефективному використанню трудових ресурсів, раціональній, продуктивній та вільно обраній зайнятості, підвищенню конкурентоспроможності робочої сили, продуктивності праці;

- сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідних структурних підрозділів виконавчих органів рад;

- удосконалення форм соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців.

Типову організаційну структуру Головного управління наведено на схемі 1. Типовою структурою Головного управління передбачається чотирьохступенева система управління:

Начальник Головного управління;

Заступники начальника Головного управління;

Управління (начальники управлінь);

Відділи (начальники відділів, спеціалісти).

Під час розроблення конкретної структури Головного управління слід враховувати вимоги, які наведено в проекті постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади":

- головне управління створюється за наявності в його складі не менше двох управлінь, при цьому чисельність працівників головного управління не може бути меншою 22 одиниць;

- управління створюється за наявності в ньому не менше двох відділів, при цьому чисельність працівників управління не може бути меншою 10 одиниць;

- відділи в складі управлінь створюються за чисельності працівників не менше 4 одиниць;

- сектори в складі відділів створюються за чисельності працівників не менше 3 одиниць;

- самостійні відділи створюються за чисельності працівників не менше 8 одиниць;

- самостійні відділи з питань режимно-секретної роботи, кадрової роботи, юридичні, фінансові створюються за чисельності працівників не менше 5 одиниць, а за чисельності працівників таких відділів до 5 одиниць створюється самостійний сектор.

При цьому кількість структурних підрозділів визначається залежно від задач, які поставлено перед Головним управлінням, кількості напрямів і обсягів робіт.

Чисельність працівників відділів (підрозділів) розраховується згідно з наведеними нормативними картами. За чисельності працівників підрозділів менше зазначеної чисельності, необхідної для створення окремих відділів, створюється відділ, що охоплює різні напрями робіт цих підрозділів у межах управління, до якого належить цей підрозділ.

1 Начальник Головного управління

2 Заступник начальника Головного управління

3 Головний бухгалтер

4 Начальник управління

5 Начальник відділу

6 Головний спеціаліст - юрисконсульт

7 Головний спеціаліст із питань кадрової роботи та державної служби

8 Провідний спеціаліст із питань кадрової роботи та державної служби

9 Головний державний експерт умов праці

10 Провідний державний експерт умов праці

11 Головний державний інспектор з охорони праці

12 Провідний державний інспектор з охорони праці

13 Головний спеціаліст

14 Провідний спеціаліст

Схема 1. Типова організаційна структура Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації

Діяльність працівників Головного управління праці та соціального захисту населення регламентується посадовими інструкціями, що розробляються згідно з випуском 71 (розділ "Пенсійне забезпечення" та випуском 80 ("Соціальні послуги") Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП), які затверджено 23 жовтня 1998 року.

Важливим елементом організації праці працівників Головного управління праці та соціального захисту населення є раціональне планування службових приміщень:

- мінімум витрат часу під час обміну між співробітниками відділу (підрозділу) необхідною інформацією;

- вільний підхід до кожного робочого місця, засобів технічного оснащення;

- можливість установлення додаткового обладнання;

- додержання вимог санітарних норм.

Підтримку параметрів повітряного середовища, що задаються (температури, відносної вологості, барометричного тиску) у приміщеннях рекомендується здійснювати кондиціонуванням повітря. Нормальними кліматичними умовами є:

температура навколишнього повітря - 20+-5 град.С;

відносна вологість навколишнього повітря - 65 + 15%;

атмосферний тиск - від 84 до 107 кПа (630-800 мм рт.ст.);

максимальна запиленість повітря в приміщеннях за розміру часток не більше 3 мкм - 0,75 мг/куб.м.

Основний принцип організації робочого місця працівників Головного управління праці та соціального захисту населення - комплексне оснащення його необхідними засобами праці. Велике значення в оснащенні робочих місць має встановлення меблів з уніфікованих елементів, які вибираються з урахуванням посадових обов'язків і характеру роботи стосовно кожного працівника. Із таких елементів можна монтувати різноманітні робочі столи, приставки до них, тумби, муфти. Відстань між робочими місцями повинна бути 0,75-0,9 м. Для зберігання технічної й довідкової літератури, а також папок із документами пропонується шафа загального користування.

Особливе значення має освітлення робочого місця. Якщо на робочому місці є місцеве освітлення, то рекомендується застосовувати поворотні, пересувні лампи. М'яке світло, що не сліпить очі, повинно надходити до поверхні робочого стола ліворуч. Недопустимо застосування лише місцевого освітлення. Рекомендовано норми освітленості службових приміщень і робочих місць:

у разі люмінесцентного освітлення - 300 люкс;

у разі освітлення лампами розжарювання - 150 люкс.

Ефективність освітлення в службових приміщеннях підвищується в разі раціонального фарбування стін, стель. На ефективність праці суттєво впливає колір приміщення. Найсприятливішими є білий, зелено-блакитний, світло-зелений, бежевий. Ці кольори не тільки заспокійливо діють на нервову систему людини, але й значно поліпшують освітленість у приміщеннях.

Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується стелю фарбувати в білий колір, він відбиває до 90% світлового потоку. Стіни повинні менше відбивати світло й мають бути темнішого кольору, ніж стеля. Якщо вікна в приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни краще фарбувати у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий, салатний. Для приміщень із вікнами, орієнтованими на північ, північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої гами: жовтуватий, світло-оранжевий, піщаний.

Підлоги, незалежно від матеріалу, з якого їх зроблено, повинні мати темніший колір, ніж стіни.

Озеленення приміщень, що є декоративним елементом інтер'єру, поліпшує склад повітря, зменшує нервово-психічне та зорове стомлення, що особливо важливо для умов розумової праці.

Розділ містить нормативи чисельності керівників Головного управління та нормативи чисельності спеціаліста-референта, спеціаліста з прийому громадян, нормативи чисельності спеціалістів із питань кадрової роботи й державної служби, юрисконсультів, спеціалістів відділу аналітично-інформаційної роботи.

В основу розробки нормативів чисельності покладено:

- дані вивчення та аналізу трудового процесу та організації праці відповідних відділів (підрозділів) головних управлінь;

- дані статистичної звітності про чинну структуру та чисельність працівників підрозділів головних управлінь праці та соціального захисту населення областей України;

- положення про Головне управління та посадові інструкції працівників апарату управління;

- проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування структури апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади".

Для розрахунку нормативів чисельності персоналу апарату управління застосовувався метод регресійного аналізу. Цей метод заснований на непрямому вимірюванні витрат праці шляхом установлення залежності чисельності персоналу апарату управління від найбільш суттєвого фактора, що впливає на чисельність персоналу.

Нормативи чисельності персоналу керівників Головного управління розроблено з урахуванням загальної чисельності працівників Головного управління.

Нормативна чисельність керівників Головного управління визначається відповідно до вимог, що наводяться в методичних вказівках щодо застосування нормативів чисельності працівників структурних підрозділів Головного управління праці та соціального захисту населення (стор. 8) та карти 1.

Розділ містить нормативи чисельності працівників управління фінансів, бухгалтерського обліку та контролю головних управлінь праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій.

До складу управління входять такі відділи (підрозділи):

- планово-фінансовий;

- бухгалтерського обліку;

- контрольно-ревізійної роботи.

В основу розроблення нормативів покладено:

- чинні законодавчі та нормативні матеріали з бухгалтерського обліку, фінансової звітності, контрольно-ревізійної роботи, праці;

- дані вивчення та аналізу трудового процесу, організації праці у відповідних відділах базового Головного управління;

- положення про відділи (підрозділи), посадові інструкції працівників відповідних відділів (підрозділів) базового Головного управління;

- дані статистичної звітності;

- дані про чинні структури, чисельність, професійно-кваліфікаційний склад підрозділів головних управлінь.

Нормативи чисельності визначаються залежно від обсягу всіх видів робіт, що виконуються в типових умовах і за типовою технологією.

Для розрахунку нормативів чисельності застосовувався метод кореляційно-регресійного аналізу з використанням факторів, що характеризують обсяги роботи працівників управління фінансів, бухгалтерського обліку та контролю (чисельність працівників Головного управління, кількість підвідомчих* організацій тощо).

Нормативи чисельності працівників управління фінансів, бухгалтерського обліку та контролю головних управлінь праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій розраховуються за картами 4; 5; 6.

Нормативну чисельність працівників планово-фінансового відділу (підрозділу), відділу (підрозділу) бухгалтерського обліку, відділу (підрозділу) контрольно-ревізійної роботи головних управлінь облдержадміністрацій розроблено за трудомісткістю типового складу робіт, що виконуються працівниками зазначених відділів (підрозділів) за рік з урахуванням визначальних факторів (карти 4; 5; 6).

У картах 4; 5; 6 збірника наведено типовий склад робіт, нормативну чисельність працівників планово-фінансового відділу (підрозділу), відділу (підрозділу) бухгалтерського обліку та відділу (підрозділу) контрольно-ревізійної роботи, значення поправкових коефіцієнтів.

Загальна нормативна чисельність працівників планово-фінансового відділу (підрозділу), відділу (підрозділу) бухгалтерського обліку та відділу (підрозділу) контрольно-ревізійної роботи розраховується за такою послідовністю:

- визначаються величини факторів, що впливають на чисельність працівників відповідних відділів (підрозділів);

- визначається величина поправкового коефіцієнта;

- розраховується за формулою загальна нормативна (розрахункова) чисельність працівників відповідного відділу (підрозділу).

Розділ містить нормативи чисельності працівників відділів (підрозділів), які входять до складу управління соціального обслуговування й захисту населення. Нормативи розроблено з урахуванням трудомісткості робіт, що виконуються управлінням, основними з яких є:

відділ (підрозділ) соціального обслуговування

- організація, контроль та аналіз роботи, яка пов'язана з розвитком соціального обслуговування населення, пошук нетрадиційних джерел адресної допомоги та надання соціальних послуг недержавними організаціями, унесення пропозицій щодо розвитку нових прогресивних форм соціально-побутових послуг;

відділ (підрозділ) стаціонарних установ

- надання методичної та організаційної допомоги в роботі будинків-інтернатів (пансіонатів), контроль за повнотою обслуговування громадян похилого віку, внесення пропозицій щодо розширення мережі пансіонатів і зміцнення їх матеріально-технічної бази;

відділ (підрозділ) реабілітації та обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці

- формування й узагальнення пропозицій щодо виконання заходів, які спрямовано на поліпшення соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, раціональне працевлаштування й професіональне навчання інвалідів і сприяння їх матеріально-побутовому забезпеченню. Проведення роботи щодо забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними й спеціальними засобами пересування та автотранспортом, контроль за здійсненням компенсаційних виплат на бензин, ремонт, технічне й транспортне обслуговування тощо;

відділ (підрозділ) соціальної та трудової реабілітації інвалідів

- координація діяльності центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів; сприяння розвитку лікувально-виробничих, трудових майстерень (дільниць, цехів тощо) та кооперації з виробничими підприємствами з метою забезпечення трудової реабілітації підопічних. Затвердження фінансування переліку заходів у сфері трудової реабілітації інвалідів.

Нормативи чисельності працівників управління визначаються залежно від обсягу й характеру роботи, що виконується, та продуктивності їх праці.

Для розрахунку нормативів чисельності застосовується метод кореляційно-регресійного аналізу, при якому враховувались фактори, що характеризують:

- обсяги роботи працівників управління соціального обслуговування й захисту населення (кількість міських (районних) управлінь праці та соціального захисту населення, що обслуговуються ГУПСЗН; кількість територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян); кількість центрів реабілітації;

- загальна чисельність інвалідів в області (інваліди війни, інваліди з числа військовослужбовців, інваліди ЧАЕС, інваліди від загального захворювання, інваліди через трудокаліцтво, пенсіонери, яким установлена група інвалідності, інваліди з дитинства, діти-інваліди).

Нормативи чисельності працівників управління соціального обслуговування й захисту населення розраховуються за картами 7-10.

Примітка. Під час складання структури управління за необхідності із 4-х підрозділів створювати два відділи відповідно до вимог під час складання структури Головного управління праці та соціального захисту населення, що передбачаються Методичними вказівками щодо користування нормативами (стор. 8).

Розділ містить нормативи чисельності працівників управління соціальних гарантій і компенсацій, страхування й соціальних досліджень головних управлінь праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій.

До складу управління входять такі структурні підрозділи:

- відділ (підрозділ) житлових субсидій;

- відділ (підрозділ) пільг та розрахунків за комунальні послуги;

- відділ (підрозділ) соціальних виплат;

- відділ (підрозділ) організації страхування та соціальних досліджень (контроль пенсій).

В основу розробки нормативів покладено:

- дані статистичної звітності, що впливають на обсяг і трудомісткість робіт працівників відділів;

- фотографію робочого дня (вибіркову по базових головних управліннях);

- матеріали вивчення організації праці спеціалістів управління;

- дані про склад та трудомісткість робіт, що виконуються працівниками управління;

- дані про чинні структури та чисельність спеціалістів управління базових областей.

Нормативи чисельності визначаються залежно від обсягу і характеру роботи, що виконується та продуктивності їх праці.

Для розрахунку нормативів чисельності застосовувався метод кореляційно-регресійного аналізу, за якого враховувались фактори, що характеризують:

- обсяги роботи працівників управління (чисельність одержувачів пенсій, допомоги, субсидій;

- кількість міських (районних) управлінь праці та соціального захисту населення).

Нормативи чисельності працівників управління соціальних гарантій і компенсацій, страхування й соціальних досліджень головних управлінь праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій розраховуються за картами 11-14.