Як передбачено ст.50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Згідно зі ст.51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється :

- для працівників віком від 16 до 18 років - 36 год на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 год на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

- для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 год на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 163.

Крім того, законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів тощо).

Скорочену тривалість робочого часу можна встановлювати за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст.69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Зазначені вище норми безпосередньо впливають на баланс робочого часу. Крім того, слід мати на увазі, що згідно зі ст.53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст.73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст.51, скорочується на одну годину за п'яти- і шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст.73 КЗпП робота в 2005 р. не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях у такі святкові і неробочі дні:

- 1 січня - Новий рік;

- 7 січня - Різдво Христове;

- 8 березня - Міжнародний жіночий день;

- 1 травня - Пасха (Великдень);

- 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

- 9 травня - День Перемоги;

- 19 червня - Трійця;

- 28 червня - День Конституції України;

- 24 серпня - День незалежності України.

Згідно з ч. З ст.67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня із вихідними днями в суботу та неділю в 2005 р. вихідний день у суботу 1 січня має бути перенесено на понеділок 3 січня, вихідний день у неділю 1 травня - на вівторок З травня, а вихідний день у неділю 19 червня - на понеділок 20 червня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується в порядку та на умовах, установлених законодавством, переносити для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, робочі дні.

Оскільки зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів ухвалює власник, що призводить до зміни графіка роботи підприємства. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу та оплати листків непрацездатності мають відбуватись на підставі ухваленого на підприємстві рішення щодо перенесення днів, тобто за графіком роботи підприємства.

Чинним законодавством не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (п'яти- чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік ухвалюється самостійно згідно з п.1 ст.27 Закону України "Про підприємства в Україні" за умови дотримання ст.50-53, 67 і 73 КЗпП України.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2005 р., розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості робочого часу кожного дня впродовж робочого тижня.

За таких умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 20,05 р. становитиме;

- при 40-годинному робочому тижні - 2004 год;

- 39-годинному робочому тижні - 1957,8 год;

- 38,5-годинному робочому тижні - 1932.7 год;

- 36-годинному робочому тижні - 1807,2 год;

- 33-годинному робочому тижні - 1656,6 год;

- 30-годинному робочому тижні - 1506,0 год;

- 25-годинному робочому тижні - 1255,0 год;

- 24-годинному робочому тижні - 1204.8 год;

- 20-годинному робочому тижні - 1004,0 год;

- 18-годинному робочому тижні - 903,6 год.