1. Відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю України оплата праці при роботі за сумісництвом проводиться за фактично виконану роботу. Виконана за сумісництвом робота має бути відображена у документах первинного бухгалтерського обліку, яким є табель обліку робочого часу. При цьому табелі обліку робочого часу мають відповідати графікам виходу на роботу.

У разі якщо підприємство тимчасово не веде господарської діяльності, оплата праці працівників (в тому числі і працівників - сумісників) повинна здійснюватись відповідно до статті 113 КЗпП України, а саме: з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Якщо обумовлені в трудовому договорі істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

Крім того, згідно з пунктом і статті 40 КЗпП України у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.