Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 10.04.2006 N 12722/1/1-06 Міністерство праці та соціальної політики України разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади розглянуло лист Асоціації українських банків від 23.03.2006 N 06-06/0181 щодо внесення змін до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" в частині вилучення норми щодо необхідності отримання попередньої згоди від органів опіки та піклування для здійснення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти.

За повідомленням Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, яке є провідним органом центральної виконавчої влади з питань опіки та піклування над дітьми, в результаті приватизації державного житлового фонду на Україні та враховуючи те, що з 90-х років в Україні розпочалося формування ринку житла, велика кількість дітей стала співвласниками житлових приміщень. Не дивлячись на те, що законодавство України вимагає обов'язкову згоду органів опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо майна, яке належить дітям, численні порушення прав дітей залишаються однією з головних проблем поширення дитячої безпритульності та бродяжництва.

Значна кількість дітей, які потрапляють до притулків, залишились без житла саме через зловживання батьківськими та опікунськими правами, неналежне виконання службових обов'язків посадовими особами органів опіки та піклування.

Інститут опіки та піклування спрямований на доповнення недостатньої або відсутньої цивільної дієздатності неповнолітніх та повнолітніх фізичних осіб. Водночас, його завданням є охорона особистих майнових та немайнових прав та інтересів підопічних, турбота про створення належних побутових умов, здійснення функцій з метою запобігання порушенню прав неповнолітніх.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і захищених законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (стаття 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей").

Такі положення щодо захисту майнових прав дітей містяться також в положеннях Сімейного кодексу України та Закону України "Про охорону дитинства".

Так, згідно зі статтею 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, яке належить малолітній дитині, без спеціального на те повноваження.

Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

- видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

- відмовлятися від майнових прав дитини.