У Департаменті політики державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики розглянуто ваш лист щодо роз'яснення деяких питань стосовно обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням суміснику.

Статтею 21 КЗпП України визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії - робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 102-1 КЗпП України оплачується за фактично відпрацьований час.

Пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. N 43, передбачено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.