Ваше звернення розглянуто Юридичним управлінням Міністерства в межах компетенції, і повідомляємо таке.

Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку (частина друга статті 128 КЗпП) .

Отже, за загальним правилом із заробітної плати працівника може бути відраховано не більше двадцяти процентів суми, яка належить до виплати працівникові, тобто суми нарахованої заробітної плати з відрахуванням податку з доходу працівника, зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також сум, що стягуються у дохід держави із заробітку осіб, які відбувають за вироком суду покарання у вигляді виправних робіт, чи такого адміністративного стягнення за постановою суду. Базою для всіх перелічених відрахувань є нарахована заробітна плата.

Крім того, відрахування податку з доходу фізичних осіб та зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також на відповідні види соціального страхування виходить за межі трудових відносин.

Підставою для відрахувань із заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, відповідно до статті 128 КЗпП, можуть бути:

- документи відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження";

- розпорядження власника згідно зі статтями 127 та 136 КЗпП;

- письмове доручення працівника підприємству на перерахування частини заробітку на користь торгового підприємства, яке продало працівникові товар у кредит.