За зверненням <...> у Мінпраці розглянуто <...> лист щодо застосування норми статті 112 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон N 489) при оплаті перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців.

Частиною першою статті 112 Закону N 489 встановлено, що застрахованим особам - найманим працівникам, які сплачували страхові внески менше 6 місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240) виплачується не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" спрямований на запровадження Закону N 2240 і визначає лише механізм та джерела фінансування оплати днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Відповідно до статті 2 цього Закону перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи, а починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності - Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Зважаючи на викладене, норму статті 112 Закону N 489 слід застосовувати при оплаті лікарняного листка за весь період тимчасової непрацездатності, включаючи і перші п'ять днів тимчасової непрацездатності.