У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто Ваше звернення і повідомляємо.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 24 цього Закону) .

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" встановлено види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних:

основна відпустка (ст. 6 цього Закону) ;

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону) ;

додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону) ;

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Враховуючи зазначене, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т.ч. і за 2, 3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України "Про відпустки". Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Пунктом 8 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки" передбачено працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошову компенсацію, надаються за їх бажанням щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.