Ваше звернення, яке надійшло від народного депутата України <...>, розглянуто Юридичним управлінням Міністерства і в межах своєї компетенції повідомляємо наступне.

1. Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, тобто подавши письмову заяву про звільнення за власним бажанням, яка являє собою підставу для видання роботодавцем наказу про звільнення працівника, а, отже, повинна відповідати певним обов'язковим критеріям.

Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. N 55 затверджено ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів", вимоги якого поширюються на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та її об'єднань усіх форм власності, дата складання документа та підпис передбачаються обов'язковими реквізитами документів, які складаються в організації.

Зважаючи на те, що останнім днем роботи у разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника є той же день тижня, у який працівник попередив про це власника письмово, в заяві працівника про звільнення за власним бажанням проставлення дати її складання є необхідним для дотримання строку звільнення працівника.

2. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України "Про оплату праці") .

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановленому у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому Законом України від 19 жовтня 2000 року N 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159.

Відповідно до названих Закону та Порядку виплата громадянам суми компенсації повинна провадитися у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП) .

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами визначається Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, згідно із пунктом 6.6. якого термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної представницької і виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання матеріалів, затверджених Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України 20.07.1998 р. N 41 "Про затвердження переліку типових документів").