<...>

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон N 2240), допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надається у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання страхового випадку. Тому допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися лише за робочі дні (години) згідно з установленим графіком роботи підприємства, його структурного підрозділу або індивідуальним графіком роботи застрахованої особи, якщо такий їй встановлено, які припадають на період тимчасової непрацездатності.

Це ж стосується і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця. Відповідно до пункту 2 Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів підприємства, установи, організації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439, оплата цих днів здійснюється замість втраченого заробітку за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності.