Середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, у тому числі допомоги по тимчасовій непрацездатності, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266, з урахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. N 193.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем праці перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1 числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Норму частини першої статті 112 Закону України від 19.12.2006. N 489 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон N 489) слід застосовувати для страхових випадків, передбачених статтями 35, 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, які настали починаючи з 1 січня 2007 року. Ця норма не застосовується, якщо тимчасова непрацездатність (вагітність та пологи) настала до 01.01.2007 р., незалежно від дати закриття та подання за місцем праці лікарняного листка.