Директорат розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики розглянув лист редакції газети […] та повідомляє.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) визначено, що соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (стаття 15 Закону).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440 (далі – Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

При цьому положеннями Порядку не передбачено оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка працює на умовах цивільно-правового договору.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами і мають інформаційно-рекомендаційний характер.