З метою визначення основних завдань Міністерства соціальної політики України на 2022 бюджетний рік і два бюджетні періоди, що настають за плановим (2023 - 2024 роки), з урахуванням Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, забезпечення дотримання яких установлено Указом Президента України від 30.09.2019 № 722/2019, та завдань, установлених Стратегією людського розвитку, схваленою Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2020 № 471, Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179, і відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Стратегічний план діяльності Міністерства соціальної політики України на 2022 бюджетний рік і два бюджетні періоди, що настають за плановим (2023 - 2024 роки) (далі - Стратегічний план), що додається.

2. Першому заступнику Міністра, заступнику Міністра з питань європейської інтеграції, заступнику Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, заступникам Міністра, державному секретарю, керівникам самостійних структурних підрозділів апарату Мінсоцполітики забезпечити організацію роботи відповідно до Стратегічного плану.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 26.01.2021 № 30 "Про затвердження Стратегічного плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2021 бюджетний рік і два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022 - 2023 роки)".

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Місія Міністерства соціальної політики України полягає в формуванні та реалізації державної соціальної політики, спрямованої на підвищення рівня та якості життя населення, соціальних стандартів, надання соціальної підтримки особам і сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, забезпечення гідної старості, рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, прав та інтересів дітей, сприяння їх вихованню у сімейному середовищі, сприяння інклюзії осіб з інвалідністю у суспільне життя.

Із урахуванням Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, забезпечення дотримання яких установлено Указом Президента України від 30.09.2019 № 722/2019, та завдань, визначених Стратегією людського розвитку, схваленою Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2020 № 471, та Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179, Мінсоцполітики встановило такі стратегічні цілі на 2022 - 2024 роки:

1) підвищення рівня пенсійного забезпечення;

2) створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

3) підвищення рівня соціальних стандартів та гарантій та підтримка малозабезпечених сімей;

4) надання якісних соціальних послуг;

5) сприяння інклюзії осіб з інвалідністю в суспільне життя;

6) захист прав дітей;

7) забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидія домашньому насильству та торгівлі людьми.

У 2021 році підвищено пенсійні виплати: з 01 січня та з 01 грудня - у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати; з 01 березня - через механізм індексації; з 01 липня, та з 01 грудня - у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму.

Із 01 жовтня 2021 року виплачується щомісячна компенсація у розмірі 400 грн і мінімальна пенсійна виплата в розмірі 2500 грн (за наявності 25 років страхового стажу у чоловіків, 20 років - у жінок) близько 1 млн осіб віком від 75 до 80 років. Також підвищено розмір мінімальної пенсійної виплати особам з інвалідністю I групи до 2200 гривень. Середній розмір пенсій військовослужбовців за цей період збільшився майже на 2000 грн (або на 38 відсотків) і становить 7302 гривні.

Із 01 липня 2021 року збільшено пенсії на 2000 - 2500 грн близько 36 тис. осіб, щодо яких установлено зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Кількість пенсіонерів, які отримують пенсію в розмірі від 3000 грн до 4000 грн, зросла більше ніж на 50 відсотків, від 4001 грн до 5000 гривень - більше ніж на 40 відсотків.

У грудні 2021 року середній розмір пенсії становив 3980 грн, що на 546 грн (або на 16 відсотків) більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (3434 гривні).

Пенсійним фондом України розроблено механізм автоматичного (без звернення особи) призначення пенсії за віком у разі досягнення пенсійного віку, в тому числі подання відсутніх документів про трудову діяльність особи через офіційний веб-портал Пенсійного фонду України або за допомогою мобільного застосунку.

Органи Пенсійного фонду України надають понад 40 послуг, що охоплюють всі питання, з якими застраховані особи та пенсіонери звертаються до органів Пенсійного фонду України.

З метою запровадження накопичувальної пенсійної системи розроблено законопроект "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", яким передбачається обов'язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб і сплата пенсійних внесків на їхні індивідуальні пенсійні рахунки роботодавцями на паритетних засадах.

Основні проблеми, які передбачається розв'язати:

низький рівень пенсійного забезпечення більшості пенсіонерів;

відсутність у переважної більшості пенсіонерів додаткових власних пенсійних накопичень;

низький рівень участі громадян у недержавному пенсійному забезпеченні (учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення є 5 відсотків працівників, при цьому більшістю з них страхові внески сплачуються нерегулярно та в недостатніх розмірах).

Цілі та завдання до 2024 року:

запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (другий рівень пенсійної системи);

стимулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) з метою формування пенсійних накопичень і збільшення сукупного коефіцієнта заміщення заробітку пенсією як головного індикатора достатності пенсійних виплат;

створення умов для фінансової стійкості Пенсійного фонду України та подальшого розширення функціоналу порталу електронних послуг Пенсійного фонду України;

запровадження соціальних пакетів із накопичувальними пенсіями для деяких категорій працівників;

проведення щорічної індексації пенсій;

підвищення рівня пенсійного забезпечення всіх категорій одержувачів пенсійних виплат.

Механізм для реалізації цілей:

формування нормативно-правової бази для запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення.

Конкретні дії у 2022 році:

розроблення законопроекту щодо підвищення розміру пенсій та забезпечення фінансової стійкості Пенсійного фонду України;

розроблення законопроекту щодо забезпечення мінімального гарантованого пенсійного доходу непрацездатним громадянам;

супроводження у Верховній Раді України законопроекту щодо загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

проведення індексації пенсій усім категоріям пенсіонерів щороку з 01 березня;

проведення перерахунків та підвищення пенсійних виплат.

Показники ефективності досягнення цілей:

пенсіонери отримують пенсійні виплати в збільшених розмірах;

застраховані особи мають дистанційний доступ до своїх пенсійних справ в електронній формі;

забезпечено розвиток недержавного пенсійного забезпечення;

залучено не менше ніж 50 відсотків економічно активного населення до системи накопичувального пенсійного забезпечення (2-й і 3-й рівень пенсійної системи).

Створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (далі - ЄІССС) передбачає взаємодію інформаційних ресурсів інституцій соціального захисту, суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також їх інформаційну взаємодію з іншими державними інформаційними ресурсами, в тому числі державними реєстрами.

З метою цифровізації соціальної сфери схвалено Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1353-р), що передбачає створення ЄІССС, однією зі складових якої є Єдиний соціальний реєстр (далі - ЄСР). До ЄСР включатиметься інформація про отримувачів усіх видів соціальної допомоги з обов'язковим зазначенням їхнього статусу, права на отримання того чи іншого виду соціальної підтримки.

На сьогодні розроблено програмне забезпечення першої черги ЄІССС в частині реалізації через ЄСР таких прикладних функцій:

формування в електронному вигляді довідок про заробітну плату, сплачені страхові внески, розмір пенсії;

відображення електронного пенсійного посвідчення (за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - РЗО);

відображення електронного свідоцтва соціального страхування (за даними РЗО);

відображення електронної пенсійної справи (за даними РЗО);

відображення в електронному вигляді інформації про соціальний статус громадянина;

відображення в електронному вигляді інформації про інвалідність особи (група, підгрупа, причина, строк, на який її встановлено).

Систематизовано та описано 221 послугу соціальної сфери.

Із червня 2021 року запроваджено:

електронні трудові книжки (таким чином усуваються проблеми, пов'язані із втратою трудової книжки, її пошкодженням, внесенням недостовірних відомостей, а також спрощується доступ до інформації про трудовий та страховий стаж особи);

Електронний реєстр листків непрацездатності як складову частину РЗО.

Основні проблеми, які передбачається розв'язати:

недостатній рівень отримання адміністративних послуг соціального характеру через електронні сервіси;

подання для отримання соціальних і страхових виплат великої кількості паперових документів.

Цілі та завдання до 2024 року:

створення програмного інструментарію для забезпечення інституціями соціального захисту надання адміністративних послуг через електронні сервіси;

надання адміністративних послуг соціального характеру через електронні сервіси;

створення технічної платформи для забезпечення безперебійної роботи електронних сервісів;

забезпечення захисту інформації в процесі надання адміністративних послуг соціального характеру через електронні сервіси;

запровадження перевірок обґрунтованості видачі електронних лікарняних за принципами знеособленості даних та екстериторіальності;

адміністрування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Механізм для реалізації цілей:

впровадження прикладного програмного забезпечення ЄІССС;

забезпечення взаємодії ЄІССС з Єдиним державним веб-порталом електронних послуг (Портал Дія) та державними реєстрами і базами даних;

визначення порядку організації ведення ЄСР та надання інформації з нього;

розширення переліку послуг, що надаються засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України;

ведення обліку трудових відносин в електронній формі.

Конкретні дії у 2022 році:

запровадження електронних сервісів у соціальній сфері в усіх областях України з використанням ЄІССС;

створення технічних можливостей для отримання та моніторингу Фондом соціального страхування України усіх даних Електронного реєстру листків непрацездатності в режимі реального часу;

забезпечення інформаційної взаємодії центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я із ризик-орієнтованою інформаційно-аналітичною системою Фонду соціального страхування;

створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю в ЄІССС;

розширення переліку послуг, що надаються засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України;

реалізація Порядку здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066;

ведення обліку трудових відносин в електронній формі;

супроводження у Верховній Раді України законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 6171 від 12.10.2021).

Показники ефективності досягнення цілей:

ЄІССС працює у всіх областях;

100-відсотке надання в електронній формі адміністративних послуг соціального характеру, які можуть бути отримані в такій формі;

громадяни отримують адміністративні послуги соціального характеру з використанням ЄІССС, чим забезпечується спрощення процедур отримання соціальних послуг через електронні сервіси;

запроваджено контроль за цільовим використанням коштів Фонду соціального страхування України.

У 2021 році розмір прожиткового мінімуму підвищено з 01 липня та 01 грудня, відповідно, на 4,8 та 4,3 відсотка. Загальне підвищення протягом року становило 9,3 відсотка (грудень 2021 року порівняно із груднем 2020 року).

Відповідно до зростання прожиткового мінімуму забезпечено підвищення розмірів державних соціальних гарантій.

В цілому обсяг видатків на 2021 рік за бюджетними програмами, головним розпорядником коштів за якими визначено Мінсоцполітики, становив 325,2 млрд грн, що на 13,5 млрд грн більше порівняно з 2020 роком (зокрема, на соціальну допомогу було передбачено 62,0 млрд гривень).

Запроваджено стимулюючі механізми повернення на ринок праці непрацюючих працездатних осіб із числа членів малозабезпечених сімей шляхом надання їм допомоги для організації власного бізнесу, на закупівлю обладнання та матеріалів для нього (державна програма почала діяти із січня 2022 року).

У 2021 році завершено монетизацію житлових субсидій. Із травня 2021 року кошти житлових субсидій виплачуються їх отримувачам виключно у грошовій готівковій формі.

Більшості домогосподарств, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2020 - 2021 років, було призначено житлову субсидію на наступний період автоматично (без звернення громадян) на підставі інформації Мінфіну за результатами проведеної ним верифікації даних щодо одержувачів житлових субсидій на відповідність умовам майнового і матеріального стану членів домогосподарства.

Середній розмір нарахованих громадянам житлових субсидій в зазначеному опалювальному сезоні становив близько 2000 гривень.

У разі зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги протягом терміну, на який призначено житлову субсидію, її розмір збільшується.

З метою монетизації пільг з оплати проїзду розроблено законопроект щодо внесення змін до низки законів України, якими передбачено надання пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг, у частині їх доповнення нормою щодо надання зазначених пільг на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування у визначених ними порядку та розмірах у формі грошової компенсації.

Основні проблеми, які передбачається розв'язати:

визначення незалежно від прожиткового мінімуму розмірів соціальних виплат, які не є для особи основним джерелом існування;

отримання непрацюючими працездатними особами з числа членів малозабезпечених сімей соціальної допомоги не сприяє їх поверненню на ринок праці та виведенню зі стану бідності;

запровадження універсальної соціальної допомоги як основного засобу подолання складних життєвих обставин.

Цілі та завдання до 2024 року:

зміна підходів до визначення прожиткового мінімуму, оптимізація його застосування, визначення незалежно від прожиткового мінімуму розмірів соціальних виплат, які не є для особи основним джерелом існування;

стимулювання економічної активності та сприяння зайнятості одержувачів соціальної допомоги.

Механізм для реалізації цілей:

удосконалення законодавства у частині застосування прожиткового мінімуму;

надання допомоги малозабезпеченим сім'ям шляхом фінансової підтримки для відкриття власної справи (бізнесу).

Конкретні дії у 2022 році:

супроводження у Верховній Раді України та участь в опрацюванні законопроектів, спрямованих на оптимізацію сфери застосування прожиткового мінімуму;

запровадження універсальної соціальної допомоги як основного засобу подолання складних життєвих обставин;

забезпечення надання фінансової допомоги непрацюючим працездатним особам з числа членів малозабезпечених сімей для відкриття власної справи (бізнесу);

розроблення та подання Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо посилення соціальної підтримки найменш захищених категорій населення.

Показники ефективності досягнення цілей:

підвищено розміри державних соціальних стандартів та гарантій для населення;

запроваджено адресність соціального захисту з метою забезпечення ефективності підтримки найбідніших та найуразливіших верств населення і виведення їх зі складних життєвих обставин;

протягом 2022 року надано фінансову допомогу більше ніж 900 непрацюючим працездатним особам із числа членів малозабезпечених сімей для відкриття власної справи (бізнесу);

протягом 2022 - 2024 років повернулися на ринок праці або відкрили власну справу 20 відсотків непрацюючих працездатних осіб із числа членів малозабезпечених сімей.

Продовжується робота з формування системи надання соціальних послуг та здійснення соціальної роботи в умовах децентралізації. Триває процес передання установ та закладів, які надають соціальні послуги, що діяли на районному рівні, зокрема центрів соціальних служб, у власність територіальних громад.

Урегульовано ряд нововведень, зокрема: чітко визначено організацію роботи з надання соціальних послуг та встановлено строки для розгляду звернень і прийняття рішень; установлено критерії визнання осіб / сімей такими, що потребують соціальних послуг; визначено перелік базових соціальних послуг, які надаються на місцевому рівні.

Проводиться робота зі створення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг. На початок 2022 року на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики в Реєстрі надавачів соціальних послуг, який працює в тестовому режимі, розміщено інформацію про понад 3 тис. суб'єктів, які надають соціальні послуги.

Продовжується робота щодо стандартизації соціальних послуг з метою максимального забезпечення задоволення потреб громадян у таких послугах, а також забезпечення їх доступності та якості. На початок 2022 року затверджено 28 державних стандартів соціальних послуг, у стадії розроблення - 6 державних стандартів.

Майже у 850 територіальних громадах створено надавачів соціальних послуг та проводиться соціальна робота, яку безпосередньо забезпечують понад 3,9 тис. фахівців із соціальної роботи.

З метою забезпечення системності підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи, інших працівників, що надають соціальні послуги, проведено реорганізацію регіональних центрів соціальних служб шляхом утворення навчально-методичних центрів. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 598 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи та інших працівників системи соціального захисту.

Запроваджено систему раннього втручання, визначено її напрями та основні завдання. У 10 областях України реалізовано пілотний проект з упровадження послуги раннього втручання, спрямований на здоровий розвиток дитини в сім'ї та її успішну соціалізацію в суспільстві.

З метою сприяння розвитку соціальних послуг на рівні територіальних громад із залученням громадських об'єднань та приватних організацій Мінсоцполітики ініційовано пілотний проект "Розвиток соціальних послуг". У 2021 році на його реалізацію було виділено 10 млн гривень. Учасниками пілотного проекту визначено 20 територіальних громад.

У вересні 2021 року розпочато реалізацію експериментального проекту щодо впровадження в територіальних громадах соціальної роботи.

Основні проблеми, які передбачається розв'язати:

відсутність стимулюючих механізмів для органів місцевого самоврядування, спрямованих на запровадження в територіальних громадах системної соціальної роботи, розвиток ринку соціальних послуг (правових, фінансових, організаційних тощо);

низький рівень оплати праці працівників надавачів соціальних послуг та, відповідно, низький рівень кваліфікації кадрів;

відсутність державного контролю за дотриманням надавачами соціальних послуг вимог законодавства з питань надання соціальних послуг;

низький рівень охоплення якісними соціальними послугами вразливих верств населення на рівні територіальних громад, насамперед дітей, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;

високий рівень інституціалізації установ з догляду за дітьми з інвалідністю, особами з інвалідністю, особами похилого віку та недостатність закладів / установ, що є альтернативою стаціонарним;

обмежена кількість і недостатній кваліфікаційний рівень фахівців із соціальної роботи, інших працівників, які надають соціальні послуги в територіальних громадах;

низький рівень охоплення соціальними послугами осіб похилого віку.

Цілі та завдання до 2024 року:

впровадження системної соціальної роботи із вразливими категоріями населення в територіальних громадах;

забезпечення доступності осіб / сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, до якісних та безпечних соціальних послуг, зокрема, підвищення рівня спроможності територіальних громад щодо надання якісних соціальних послуг, розширення доступу до соціальної та комунальної інфраструктури громади;

запровадження регулювання та стимулювання розвитку ринку соціальних послуг, зокрема, шляхом фінансування безпосередньо надання соціальних послуг, а не закладів системи соціального захисту;

запровадження системи раннього втручання, забезпечення доступності послуги раннього втручання та максимальне охоплення нею дітей, які мають порушення розвитку або в яких існує ризик виникнення таких порушень, і їхніх сімей;

завершення розроблення та затвердження соціальних стандартів;

розбудова системи підвищення кваліфікації / рівня професійної компетентності працівників, які забезпечують соціальну роботу та надання соціальних послуг.

Механізми для реалізації цілей:

створення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який буде інтегровано з іншими державними реєстрами та базами даних;

продовження роботи з підготовки нормативно-правових актів щодо зміни підходів до фінансування соціальних послуг та їх стандартизації;

розвиток інституту фахівців із соціальної роботи на рівні територіальних громад, підвищення їхнього фахового рівня (розширення компетентностей);

удосконалення системи догляду та виплати компенсації фізичним особам, які здійснюють догляд, створення інституту професійних доглядальників;

запровадження надання базових соціальних послуг на рівні територіальних громад, у тому числі із залученням недержавних організацій;

надання комплексних спеціалізованих послуг окремим категоріям отримувачів (ВІЛ-інфіковані особи; особи із залежністю від психотропних речовин; особи, які постраждали від торгівлі людьми; біженці; особи із психічними розладами та ін.) на рівні областей або шляхом об'єднання ресурсів області і територіальних громад;